Компанія OpenAI повідомила про виявлення та блокування координованої групи акаунтів ChatGPT, за якими, за її оцінкою, стояли оператори з Росії. Згідно з розкриттям, учасники мережі використовували нейромережу не для рутинних завдань, а як інструмент інформаційної операції: через VPN вони вводили промпти російською мовою й наказували моделі генерувати публічні коментарі англійською та німецькою мовами, тим самим стираючи мовні маркери російського походження. Згенерований контент потім розміщувався в X, LinkedIn, Facebook, Substack і Telegram, а його центральною метою стало просування веб-сайту International Burke Institute (IBI) — структури, оформленої як аналітичний інститут з адресою в Ізраїлі.
Механіка операції: від російського промпта до «західного» коментаря
За даними OpenAI, схема роботи була побудована як конвеєр. Оператори, ховаючись за віртуальними серверами, формулювали завдання російською, а ChatGPT перекладав їх у публічні тексти європейськими мовами. Такий підхід дозволяв уникнути типових помилок і стилістичних слідів, за якими зазвичай ідентифікують російських авторів. Отримані матеріали розподілялися по кількох соціальних платформах одночасно, створюючи ілюзію незалежних західних коментаторів, що обговорюють одні й ті самі теми. Саме мультиплатформеність і мовна маскировка, за оцінкою компанії, стали ключовими ознаками, за якими операцію було виділено з загального трафіку.
Фальшивий авторитет: плагіат і підроблене авторство
Ядром усієї конструкції став сайт IBI, зареєстрований, за наявними даними, у лютому 2025 року з вказаною адресою в Ізраїлі. На платформі заявлялося про співпрацю з провідними світовими вченими, зокрема з Ноамом Хомським і Френсісом Фукуямою. Однак аналіз вмісту показав масовий плагіат: 34 із 36 проаналізованих статей були повністю скопійовані з реальних наукових джерел, серед яких Cambridge University Press і Migration Policy Institute. Більше того, роботи приписували стороннім вченим — в одному з випадків статтю про міграцію підписали ім'ям австралійського професора харчової хімії, що не має стосунку до теми. Така комбінація запозиченого тексту й чужих імен створювала видимість легітимного дослідницького закладу.
Мовні сліди та вигаданий «індекс суверенітету»
Попри маскировку, у текстах збереглися артефакти машинного перекладу з російської. Характерним прикладом OpenAI назвала передачу німецького терміну «коаліція світлофора» (traffic-light coalition) в англійському тексті як «Svetofor coalition» — буквальне калькування з російського слова «світлофор», що видає початкову мову промпта. Головним ідеологічним інструментом кампанії став вигаданий «індекс суверенітету»: у звітах за цією шкалою Росію хвалили за автономію, тоді як Франція, США, Німеччина та ЄС зазнавали жорсткої критики. Таким чином, формально «незалежний» аналітичний продукт фактично відтворював кремлівські наративи, загорнуті в академічну стилістику.
Протирічливі дані
Між публічним образом сайту IBI та реальними показниками його впливу існує помітний розрив. З одного боку, платформа позиціонувала себе як інститут з участю таких фігур, як Хомський і Фукуяма, що мало надавати їй ваги в експертному середовищі. З іншого боку, за оцінкою OpenAI, безпосередній охоплення публікацій у соціальних мережах виявився низьким, а підтвердженим результатом стали лише Telegram-канали, що залучили від 10 до 20 тисяч підписників кожен. Заявлена співпраця з названими вченими не підтверджена їхньою участю і фактично є частиною конструйованого авторитету. Таким чином, масштаб «інституту» в його самопрезентації не відповідає ні рівню оригінальності контенту, ні реальним цифрам аудиторії, що саме по собі є індикатором сфабрикованості структури.
Оцінка масштабу та новий тренд ІІ-дезінформації
За шкалою Brookings Breakout Scale, що характеризує зрілість інформаційних операцій, ця кампанія отримала категорію 3 — проникнення на кілька платформ із поодинокими виходами на реальну аудиторію. Це означає, що операція була технічно розгорнута, але не досягла масового впливу. Водночас OpenAI підкреслила, що випадок демонструє якісно новий тренд: використання генеративного ШІ не лише для створення окремих фейків, а й для конструювання цілого фальшивого авторитету — імітації легітимних аналітичних інститутів із плагіатом, підробленими авторами та вигаданими індексами. Для платформ і фактчекерів це означає необхідність нових методів виявлення не окремих хибних тверджень, а цілих сфабрикованих «установ», чиї легітимність тримається виключно на машинно згенерованому контенті.
