Уповноважений із захисту державної мови пояснив правила спілкування в будинкових чатах: якщо Viber-чат фактично є єдиним робочим каналом зв’язку ОСМД із співвласниками, інформація в ньому має надаватися українською мовою. Про це у своєму повідомленні у Facebook розповіла представниця омбудсмена Єлизавета Сачура, на яку посилається РБК-Україна.
Чому чат ОСМД підпадає під мовний закон
Ключовий аргумент омбудсмена ґрунтується на правовому статусі організації. ОСМД є юридичною особою, а її посадові особи під час виконання службових обов’язків зобов’язані дотримуватися вимог мовного законодавства. Отже, коли голова або інший представник ОСМД інформує співвласників про рішення, збори, ремонти та інші питання діяльності будинку, це вважається робочим спілкуванням, а не приватною перепискою. У такому разі застосовується стаття 30 мовного закону, яка вимагає використання державної мови у сфері, підпорядкованій державному регулюванню.
Кейс із Черкаської області: попередження і 30 днів на усунення
Представниця омбудсмена надала конкретний приклад. Глава одного з ОСМД у Черкаській області вів робочий Viber-чат із співвласниками російською мовою і вважав, що це його особиста справа. Під час державного контролю встановили, що чат фактично був єдиним каналом комунікації, а переписка велася в межах виконання службових обов’язків. За результатами перевірки діям голови зарахували порушення статті 30, йому оголосили попередження та надали 30 днів на усунення порушення.
Де проходить межа: робочі чати і приватне спілкування
У омбудсменстві підкреслюють, що йдеться саме про робоче спілкування, пов’язане з діяльністю ОСМД та інформуванням співвласників. Це не означає заборони мешканцям на приватну переписку одне з одним будь-якою мовою. Розмежування проводиться за характером повідомлення: якщо текст має службовий, організаційний або інформаційний характер і виходить від посадової особи ОСМД, він підпадає під вимоги закону; якщо це особисте спілкування сусідів — ні.
Протирічливі дані
Тут важливо чесно розділити дві подачі. У матеріалах низки видань, зокрема kp.ru, ситуація підписана як початок «штрафування за російську мову в будинкових чатах». Водночас у задокументованому кейсі з Черкаської області, який наводить сам омбудсмен, застосованим заходом було саме попередження зі строком на усунення порушення, а не штраф. Тобто публічні заголовки випереджають фактичну практику: у конкретному перевіреному випадку санкції обмежилися попередженням, тоді як штрафні санкції, як правило, розглядаються при повторному чи неусуненому порушенні. Різниця між «попередженням» і «штрафом» у заголовках і в первинному роз’ясненні — це саме та невідповідність, яку варто враховувати при інтерпретації.
Що робити співвласникам і скільки ОСМД у країні
Омбудсмен закликає співвласників фіксувати випадки, коли ОСМД не надає інформацію державною мовою, і подавати відповідні скарги через форму Уповноваженого із захисту державної мови. За даними, наведеними в роз’ясненні, до кінця 2024 року в Україні діяло понад 40 тисяч ОСМД, тому подібні ситуації можуть бути не поодинокими. Контекст посилюється й іншими фактами: у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про посилення норми щодо використання української мови зі змінами одразу в 22 законах, а в поточному році вже виявлено понад сотню порушень мовного закону в рекламі, переважно в Харкові та Дніпрі.
