Минулого тижня Європейська комісія опублікувала щорічну Доповідь про розширення, в якій оцінила прогрес України на шляху до вступу до Євросоюзу. В ексклюзивній колонці для РБК-Україна посол ЄС в Україні Катерина Матернова прокоментувала ключові висновки документа, пояснила, як працюють дві шкали оцінки Брюсселя, і відповіла на запитання, чи доречно порівнювати український шлях із молдовським. За її словами, попри сповільнення низки реформ, Україна об'єктивно просунулася вперед з часів Революції Гідності та перебуває ближче до європейських стандартів, ніж рік тому.
Дві шкали: чому «обмежений прогрес» не означає відкат
Матернова визнає, що формат звіту Єврокомісії часто викликає плутанину в української аудиторії. Одна шкала оцінює, якого прогресу країна досягла за минулий рік з моменту попередньої доповіді. Друга фіксує кумулятивний прогрес за кілька років — тобто наскільки далеко країна просунулася у конкретній сфері загалом. Як приклад посол наводить судову реформу: у торішній доповіді Комісія констатувала «певний рівень підготовки» та «певний прогрес». У поточному звіті загальний рівень підготовки піднято на пів бала — до проміжного значення між «певним» та «помірним». При цьому річний прогресс оцінено як «обмежений», оскільки на початку року реформа сповільнилася: Україна продовжувала відбирати кандидатів на вакантні суддівські посади та перевіряти чинних суддів, проте кілька законодавчих змін залишаються простроченими. Підсумок, за формулюванням посла, однозначний: суди України підготовлені краще, ніж рік тому, хоча за останні дванадцять місяців вони рухалися повільніше.
Антикорупційні інституції та «Операція Мідас»
Окремий блок звіту присвячений роботі Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду. Комісія зазначила, що у справах про корупцію на високому рівні їхня діяльність призвела до розслідувань, судових переслідувань та остаточних обвинувальних вироків. Матернова посилається на резонанс, який викликала «Операція Мідас» НАБУ і САП минулого року, і наголошує: у розпал повномасштабної війни незалежні слідчі змогли розслідувати звинувачення, що сягають найвищих ешелонів влади. «Притягнення до відповідальності можновладців — це складне випробування для будь-якої демократії. Деякі держави-члени ЄС знають, як це може бути важко навіть у мирний час», — пише посол. Вона також вказує, що готовність України залежить не лише від ухвалення законів, а й від їх подальшого застосування: на країну чекає ухвалення антикорупційної стратегії та проведення низки інших реформ.
Вуличні протести липня 2025 року як аргумент на користь інституцій
Окремо Матернова виділяє реакцію громадянського суспільства. У липні 2025 року, після того як Верховна Рада ухвалила закон, що послабив незалежність антикорупційного бюро та спеціалізованої прокуратури, тисячі людей — переважно молоді — вийшли на вулиці. За словами посла, парламент згодом відновив ключові «запобіжники». Поточна доповідь, зазначає вона, «віддає належне» тим, хто продовжує викривати корупційні ризики та відстоювати незалежність слідчих і прокурорів. Вступ до ЄС, за формулюванням звіту, названо зусиллям усього суспільства, а не виключно урядів та відомств.
Чому порівняння з Молдовою, на думку посла, непродуктивне
Тема молдовського прогресу регулярно викликає гострі емоції в українському публічному полі. Матернова визнає, що Молдова заслуговує на визнання за свої реформи і просунулася далі у виконанні проміжних вимог щодо верховенства права. Проте, за її оцінкою, до обох країн застосовуються однакові умови членства, тоді як обставини кардинально відрізняються: Україна проводить реформи, водночас захищаючи свій народ і територію від повномасштабного вторгнення Росії, і тим самим, за словами посла, допомагає захищати мир у Європі. «Черговий раунд порівнянь із Молдовою мало чим допоможе пройти важливим законопроєктам через Верховну Раду», — резюмує Матернова, закликаючи зосередити енергію на конкретних реформах, а не на публічних дискусіях про темпи сусідів.
2027 рік як «вирішальний» та заклик до прискорення
Завершуючи колонку, посол ЄС звертається до української аудиторії, яка, за її спостереженнями, ставить їй одне й те саме запитання — коли країна вступить до Союзу. Матернова визнає нетерпіння українців і заявляє, що хоче бачити Україну частиною «сім'ї ЄС». Водночас вона застерігає від песимізму, який, за її словами, часто винагороджується в соціальних мережах. Напередодні «вирішального року», яким вона називає 2027-й, посол закликає спрямувати енергію на проведення наступних необхідних реформ, а не на суперечки про те, наскільки суворі формулювання Брюсселя. Доповідь, наголошує вона, містить і жорсткі вимоги — реформи повинні рухатися швидше, щоб Україна встигла використати «історичне вікно можливостей» для вступу.
