Космос традиційно асоціюється з технологіями, рекордами та подоланням меж, але навіть на шляху до Місяця і в декораціях голлівудської фантастики незмінно знаходить дорогу земна бюрократія. Несподіване перетинання двох, здавалося б, непов'язаних історій — реальної місії «Артеміда-2» та фільму про міжнародну експедицію за межами Сонячної системи — сталося навколо однієї й тієї ж дрібниці: порядку та складу національних прапорів. У обох випадках питання про те, який прапор висить поруч із яким і в якій кількості, виявилося не таким простим, як може здатися на перший погляд.

Формальності на борту Orion

Під час підготовки корабля Orion до телевізійних трансляцій екіпаж «Артеміда-2» — Рід Уайзман, Віктор Гловер, Крістіна Кох і Джеремі Хансен — розмістив на стіні американський і канадський прапори. Спочатку канадський прапор опинився ліворуч від американського, однак згодом астронавти поміняли їх місцями: американський кодекс прапорів передбачає певний порядок розміщення національного прапора відносно прапорів інших держав. Епізод, на перший погляд, побутний, але він наочно показує, що навіть у польоті до Місяця формальності протоколу не скасовуються і продовжують діяти в тому ж обсязі, що й на Землі.

Дипломатія на нашитці фільму

У кіноверсії історія з прапорами набула значно масштабнішого характеру. Для фільму, за сюжетом якого розповідається про міжнародну експедицію, творці розробили нашитку з зображенням космічного корабля та прапорами 17 країн-учасниць. Використання кожного прапора вимагало окремого дозволу, а деякі держави додатково наполягали на контролі над тим, з якими саме прапорами опиняється їхній прапор по сусідству. В результаті узгодження фінального дизайну зайняло кілька тижнів — строк, несопоставимий із масштабом самої деталі, яку глядач на екрані може навіть не встигнути роздивитися.

Зменшений склад прапорів

Особливої уваги заслуговує те, що для продаваних та рекламних версій нашитки кількість прапорів довелося скоротити. З остаточного складу прибрати Росію, Індію та Китай, тоді як в початковому робочому варіанті нашитка включала значно більше держав — серед видимих на кадрах знаків присутні, зокрема, прапори Індії, Росії, США, Китаю, Японії, Франції та Малайзії. Таким чином, дипломатична епопея навколо однієї маленької деталі реквізиту в підсумку відбилася на тому, які країни «присутні» в фінальному образі експедиції.

Протирічливі дані

У доступних матеріалах є розбіжності, які варто чесно зазначити. По-перше, фільм фігурує під різними назвами: в одному місці він іменується «Проект Аве Марія», в іншому — «Проект „Кінець світу“», при цьому йдеться про один і той самий проєкт з нашиткою з 17 прапорів. По-друге, кількість прапорів на нашитці не є фіксованою: у робочому варіанті заявлено 17 країн, тоді як у комерційних та рекламних версіях склад зменшено, що породжує розбіжність у цифрах при згадці «загальної нашитки». Обидві версії співіснують у джерелах, і однозначної єдиної кількості прапорів для всіх версій нашитки не існує.

Висновок цієї історії парадоксальний і в чомусь іронічний: людство здатне відправити людей на рекордні відстані від Землі та зняти блокбастер про порятунок цивілізації, але не здатне уникнути рутинного узгодження порядку прапорів. Космос залишається космосом, а бюрократія, як показує досвід і «Артеміди-2», і кіноіндустрії, знаходить собі дорогу всюди — аж до крихітної деталі, яку більшість глядачів так і не встигнуть роздивитися.