Українська енергосистема входить у зимовий період 2026 року в умовах, які експерти характеризують як критично вразливі. Після серії російських ударів по енергетичній інфраструктурі в жовтні оптимістичні прогнози щодо проходження опалювального сезону фактично втратили актуальність, а чинне цінове регулювання — прайс-кепи — створює додатковий ризик: навіть за наявності фізичних можливостей імпорту електроенергії з Європи комерційна доцільність таких постачань може опинитися під питанням. Про це в коментарі LB.ua, переданому РБК-Україна, заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Атомна генерація: понад половина зимового балансу на межі
За даними Центру Разумкова, сумарна потужність українських атомних електростанцій становить близько 7,8 ГВт, що перевищує половину прогнозованого зимового балансу генерації. Саме АЕС залишаються головним стрижнем енергосистеми в умовах, коли частина теплових і гідрогенераторних потужностей виведена з ладу або працює з обмеженнями. Однак і тут не все гладко: один із блоків Хмельницької АЕС через проблеми з турбіною функціонує не на повну потужність, що скорочує генерацію приблизно на 250 МВт. У масштабах національної системи це, здавалося б, незначна величина, але в умовах дефіциту кожен мегават стає критично важливим.
Жовтневі удари: від 15,5 ГВт до кризових 8 ГВт
До жовтневих атак російських сил на об'єкти енергетичної інфраструктури оптимістичний сценарій проходження зими передбачав доступну потужність генерації на рівні 15,5 ГВт. Після ударів ця цифра, за оцінкою фахівців Центру Разумкова, фактично перестала бути реалістичною. Кризовий сценарій передбачає зниження доступної генерації до 8 ГВт, що означає формування значного дефіциту електроенергії у пікові зимові години. Розрив між споживанням і генерацією за таких умов може досягати кількох гігаватів, а це вже рівень, за якого без зовнішніх постачань система не здатна забезпечити стабільне електропостачання населення та критичної інфраструктури.
Імпорт до 2,5 ГВт: фізична можливість є, комерційна — під питанням
В умовах, коли внутрішня генерація не покриває попит, особливої важливості набувають імпортні можливості України, які оцінюються до 2,5 ГВт. Це об'єм, здатний значною мірою компенсувати дефицит, якщо енергосистема сусідніх країн готова і технічно, і економічно до таких постачань. Однак, як підкреслює Володимир Омельченко, тут «дуже серйозно постає питання імпортних можливостей» у зв'язці з чинними прайс-кепами — граничними цінами на електроенергію, встановленими регулятором. Якщо взимку вартість електроенергії в сусідніх країнах перевищить українську цінову «стелю», то технічно ресурс можна буде завезти, але комерційно така операція втратить сенс: «ніхто не купуватиме собі в збиток», — пояснив експерт.
Експерти сходяться: без перегляду цінової стелі імпорт може не відбутися
Раніше аналогічну оцінку дала експертка ExPro Electricity Дар'я Орлова, заявивши, що цієї зими імпорт електроенергії з Європи може виявитися дуже дорогим через високі ціни на ринках сусідніх країн. За її словами, прайс-кепи, імовірно, доведеться переглядати, щоб імпортний ресурс міг надходити в Україну в необхідних обсягах. Таким чином, двоє незалежних експертів — з аналітичного центру та з профільної енергетичної компанії — дотримуються одного висновку: без коригування цінового регулювання Україна ризикує опинитися в ситуації, коли фізичні лінії передачі й трансформаторна потужність є, а економічної мотивації для постачальників — немає.
Що це означає для зими 2026–2027 років
Сукупність факторів — зниження доступної генерації після жовтневих атак, часткова деградація потужності Хмельницької АЕС, залежність від імпорту та жорстке цінове регулювання — створює сценарій, за яким Україна може зіткнутися з хронічним дефіцитом електроенергії у пікові зимові періоди. Вирішення проблеми лежить у двох площинах: з одного боку, це прискорене відновлення або заміна пошкоджених генерувальних потужностей, з іншого — гнучкість цінової політики, що дозволяє залучати імпортний ресурс без збитків для постачальників. Поки ці два контури не будуть синхронізовані, зимовий енергетичний баланс країни залишається під загрозою, а кожен день без коригування прайс-кепів збільшує ризик того, що дефіцит стане системним, а не епізодичним.
