За 2025 рік та перше півріччя 2026-го клієнти ПриватБанку переказали на благодійність понад 2,8 млрд гривень. За даними банку, лише протягом 2025 року обсяг донатів перевищив 1,8 млрд гривень, а за січень–червень 2026-го — ще понад 1 млрд. Член правління ПриватБанку з питань комплаєнсу Антон Разумний в ексклюзивній колонці для РБК-Україна, опублікованій у серпні 2026 року, розкрив внутрішню статистику фінансового закладу та дав сім практичних рекомендацій тим, хто організовує збори коштів. За його словами, попри загальну тенденцію до зниження активності донорів на тлі економічного виснаження, статистика банку демонструє протилежну динаміку: українці продовжують переказувати кошти військовим, медикам, дітям і людям, які втратили житло.
Довіра як крихкий актив: що показують соціологічні дані
Разумний наголошує, що кожен переказ починається з довіри, а саме волонтерам сьогодні довіряють найбільше українці — 81% громадян, за даними КМІС. При цьому, за результатами дослідження, проведеного ПриватБанком спільно з Центром соціальних змін та поведінкової економіки, 70% респондентів назвали регулярну та зрозумілу звітність визначальним фактором, що формує довіру до благодійних ініціатив. «Українцям уже недостатньо знати, що збір завершився успішно. Вони хочуть розуміти, як саме були використані кошти і який результат вони дали», — зазначає член правління банку. Він характеризує цю тенденцію як перехід від культури емоційного донату до культури відповідальної допомоги, де прозорість стає такою ж важливою, як і швидкість збору.
Сім правил: як не потрапити під фінансовий моніторинг
Центральна частина колонки Разумного — практичний алгоритм для організаторів зборів. Перше і, за його словами, найчастіше порушення — прийом великих сум на особисту картку. Регулярні надходження від великої кількості людей неминуче потрапляють у поле уваги фінансового моніторингу, оскільки банк не може самостійно визначити, що аномальна активність пов'язана з благодійним збором. Фінансові установи зобов'язані законодавством запитувати пояснення щодо підозрілих операцій, і ігнорувати такі запити вони не вправі. Разумний рекомендує заздалегідь повідомити свій банк про запланований збір: зазначити мету, орієнтовну суму та очікуваний зростання кількості платежів.
Документація, інструменти та податкова безпека
Другий блок рекомендацій стосується документального супроводу. Організатору необхідно зберігати чеки, накладні, акти приймання-передачі, банківські виписки та інші підтвердження цільового використання коштів. Разумний також радить використовувати спеціалізовані інструменти збору — як приклад він називає сервіс «Конверти», який дозволяє донору бачити мету збору, поточний прогрес і залишкову суму. Це, за його словами, підвищує впевненість жертвователя та знижує ризик, що податкова визнає отримані кошти особистим доходом з нарахуванням податків і штрафів. Окремо підкреслюється необхідність дотримання заявленої мети збору: кошти не можна перенаправляти на особисті потреби. Якщо цільова сума не була повністю використана, залишок слід повернути донорам або спрямувати на аналогічну благодійну мету.
Звітність як головний фактор повторного донату
Завершує колонку теза про те, що саме звітність визначає, повернеться донор до організатора наступного разу чи ні. Разумний стверджує, що просте оприлюднення підсумкової суми збору вже не є достатнім. Українська благодійність, за його оцінкою, «дорослішає»: суспільство вимагає системної прозорості на всьому циклі — від запуску збору до фінальної звітності. Він формулює це як необхідність «системно інвестувати» в довіру, розглядаючи її як актив, який примножується лише за умови регулярної та зрозумілої комунікації з жертвователями.
