Потенційна тристороння зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна у листопаді розглядається експертами не як майданчик для реального переділу сфер впливу, а як виключно символічний крок для Кремля. Подібна ініціатива, озвучена російським керівництвом на початку жовтня напередодні саміту АТЕС у Шеньчжені, має на меті створити потрібну пропагандистську картинку, проте реальні перспективи комплексних домовленостей залишаються мінімальними.

Ідея фікс про нову Ялту

Прагнення провести саміт у форматі трьох провідних держав світу є давньою метою російської сторони. Політолог Володимир Фесенко в інтерв'ю подкасту «ЦЕ БАЗА» зазначив, що російський лідер прагне відтворити атмосферу історичних зустрічей середини XX століття, бажаючи виглядати рівним серед глобальних гравців. Для Кремля надзвичайно важлива сама візуальна складова заходу, що демонструє вихід з міжнародної ізоляції, навіть за повної відсутності змістовних і довгострокових домовленостей.

Однак формат великих багатосторонніх самітів об'єктивно не розташовує до глибоких геополітичних угод. Переговори «на полях» зазвичай обмежені часовими рамками від однієї до двох годин, чого явно недостатньо для обговорення архітектури безпеки. Крім того, стратегічні інтереси Вашингтона і Пекіна схиляються на користь окремих двосторонніх контактів, що робить повноцінну тристоронню зустріч малоймовірною або чисто формальною.

Позиція України та реакція Києва

Будь-які потенційні кулуарні домовленості, досягнуті без урахування думки української сторони та європейських партнерів, не матимуть реальної юридичної сили і повторять долю минулих неефективних дипломатичних ініціатив. Досвід попередніх років показує, що спроби вирішити питання європейської безпеки за спиною Києва незмінно зазнають краху. Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував на неминучості виходу РФ з ізоляції, але жорстко акцентував увагу на неприпустимості обговорення українського питання без участі самого Києва.

Міністерство закордонних справ України також висловило категоричний протест проти будь-яких таємних консультацій за зачиненими дверима. Глава відомства Андрій Сибіга підкреслив, що кулуарні угоди здатні лише заохотити подальшу агресію, а не зупинити її. Офіційний Вашингтон і Пекін поки не сформували єдиного порядку денного для листопадового заходу, а в Москві визнають відсутність остаточної згоди з боку партнерів.

Значення саміту та перспективи світової дипломатії

Головним підсумком можливого листопадового саміту в Шеньчжені, найімовірніше, стане лише протокольне загальне фото лідерів наддержав, яке використовується у внутрішніх інформаційних цілях російської пропаганди. Реєльний поділ світу або глобальні мирні угоди в такому форматі неможливі через глибокі суперечності між США, Китаєм і Росією. Дипломатичний процес навколо завершення війни в Україні вимагає комплексних та інклюзивних механізмів, а не символічних жестів у вузькому колі.