Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що антикорупційні органи України перейдуть до системної перевірки походження грошових коштів, що вносяться як застава за фігурантів кримінальних проваджень корупційного спрямування. На його слова, особливий інтерес для правоохоронців представляють випадки, коли великі суми готівки надають особи, чиї офіційні доходи об'єктивно не дозволяють розпоряджатися подібними коштами. Про це Клименко повідомив у інтерв'ю РБК-Україна, підкресливши, що йдеться не про одиничні перевірки, а про відпрацьовану процедуру, яка застосовуватиметься «у багатьох провадженнях».
Механіка перевірки: ланцюжок від готівки до рахунку суду
Для визначення походження коштів САП намірає використовувати інструменти фінансового моніторингу. Як пояснив Клименко, завдання правоохоронців — прослідкувати весь ланцюжок: від людини, яка першою внесла готівку, до моменту зарахування цих коштів на рахунок Вищого антикорупційного суду. Принциповою новелою процедури є те, що звернення до Служби фінансового моніторингу надсилатимуться одразу, без попередньої реєстрації окремих кримінальних проваджень. «Ми одразу, в принципі, перевіряємо. Звертаємось до Служби фінансового моніторингу без реєстрації кримінальних проваджень, щоб вони провели, відстежили ланцюжок взагалі появи коштів у фінансовій системі», — підкреслив керівник САП. Такий підхід, за його логікою, дозволяє оперативно фіксувати аномальні фінансові потоки на ранньому етапі, не чекаючи формального оформлення нової справи.
Питання про заставу за Єрмака та паралель з справою Галущенка
Під час інтерв'ю журналісти задали Клименко пряме питання: чи перевірятимуться кошти, внесені як застава за екс-керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Глава САП відповів, що перевірки торкнуться «багатьох проваджень» і що антикорупційні органи вже ведуть роботу в цьому напрямку. Водночас на питання про те, є чи ні підстави вважати, що з заставою за Єрмака була «та сама історія», що й з екс-міністром енергетики Германом Галущенком, Клименко відмовився давати якісь оцінки. «Треба зібрати певний фактаж, а потім уже з цим працювати і робити висновки», — заявив він, підкресливши, що не хоче «висувати якісь теорії чи версії». Таким чином, публічно підтверджених або спростованих паралелей між двома епізодами на момент заяви не існує.
Контекст: операція «Форест Гамп» та 150 мільйонів готівкою
Заява Клименка пролунала на тлі тривалого резонансного розслідування. 19 серпня 2026 року НАБУ та САП оголосили про проведення операції «Форест Гамп», в ході якої, за даними слідства, було розкрито діяльність організованої групи, до якої, ймовірно, входили чинні та колишні народні депутати, чиновники Офісу президента та інші особи. Одним із ключових епізодів провадження стала, за версією слідства, легалізація 150 мільйонів гривень готівкою: кошти переводилися через низку рахунків підконтрольних компаній, а потім використовувалися для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас». Саме цей епізод, ймовірно, став тригером для оголошення про систематизацію перевірок походження заставних коштів.
Суперечливі дані
У наданих джерелах фіксується низка нюансів, які важливо враховувати при інтерпретації. По-перше, епізод із 150 мільйонами гривень у матеріалах описується виключно «за версією слідства» — тобто остаточна кваліфікація та підтвердження суми на рівні вироку ще не дані. По-друге, Клименко прямо відмовився підтвердити або спростувати зв'язок між заставою за Єрмака та раніше відомою справою Галущенка, обмежившись формулюванням про необхідність «зібрати фактаж». По-третє, хоча глава САП заявив, що перевірки «вже ведуться», конкретні строки, обсяг та результати вже проведених моніторингових запитів у публічному полі не розкривалися. Таким чином, між загальною заявою про системну роботу та підтвердженими на рівні судових рішень фактами зберігається розрив, який буде звужуватися міру руху проваджень у судах.
