Українська металургійна галузь опинилася перед обличчям серйозних викликів, пов'язаних із потенційним відновленням вивезення сировини за кордон. Представники профільного об'єднання "Укрметалургпром" наполягають на необхідності збереження жорстких обмежень або запровадження загороджувальних мит. Ситуація ускладнюється тим, що багато ключових підприємств сектору були змушені призупинити або скоротити свою активність через інфраструктурні руйнування та енергетичні проблеми. Проте експерти наголошують, що внутрішній ринок сировини має залишатися пріоритетним для держави, оскільки від цього залежить відновлення всього виробничого ланцюжка.
Стратегічне значення сировини для відбудови
За словами президента "Укрметалургпрому" Олександра Каленкова, відновлення роботи великих металургійних комбінатів безпосередньо залежить від можливості купувати металобрухт всередині країни. В умовах зміни технологічних процесів такі підприємства, як "Запоріжсталь" та "Каметсталь", вимушено опрацьовують варіанти мінімізації використання чавуну — зокрема через втрату контролю над Покровською вугільною групою. У такій ситуації максимальне використання брухту стає критично важливим технологічним рішенням для підтримання обсягів випуску готової продукції.
Екологічні стандарти та дефіцит ресурсів
Перехід на електрометалургію розглядається як неминучий крок для української промисловості в контексті відповідності європейським екологічним вимогам, включно з транскордонним вуглецевим податком (CBAM). Електрометалургійні процеси значно знижують викиди вуглекислого газу, проте вони вимагають постійного та гарантованого доступу до якісної сировини. Ресурс металобрухту на території України обмежений, і експерти попереджають, що передчасне відкриття експорту неминуче призведе до внутрішнього дефіциту вже у середньостроковій перспективі.
Тіньовий обіг та фінансові втрати бюджету
Окрема увага в експертному середовищі приділяється тіньовій складовій ринку заготівлі брухту. Значна частина цього бізнесу функціонує через схеми з використанням фізичних осіб-підприємців (ФОП), що призводить до мінімальних податкових відрахувань до державного бюджету. Крім того, валютна виручка від подібних експортних операцій далеко не завжди повертається в країну. У результаті держава втрачає мільярдні надходження, які могли б бути спрямовані на підтримку економіки.
Можливі шляхи врегулювання експортного питання
Єдиним економічно обґрунтованим рішенням для відновлення постачання за кордон фахівці бачать створення механізмів, за яких бюджет гарантовано отримуватиме доходи. Розглядаються два основні сценарії: повернення до експортних мит на рівні 180 євро за тонну з поширенням на всі напрямки, включно з Європейським Союзом, або впровадження прозорого квотування через систему електронних аукціонів Prozorro. Без реалізації цих заходів експорт сировини принесе нульову користь для державної казни, але остаточно підірве перспективи вітчизняної металургії.
