Сонячна система може пережити загибель Сонця набагато гірше, ніж вважали вчені. Нове дослідження, опубліковане в журналі The Astrophysical Journal Letters, описує вкрай похмурий сценарій майбутнього нашої зоряної системи, що кидає виклик усталеним астрономічним теоріям.
Новий погляд на еволюцію зіркових систем
Раніше дослідники припускали, що внутрішні планети, включно із Землею, будуть неминуче поглинені світилом, що розширюється, тоді як далекі газові гіганти залишаться неушкодженими. Проте масштабна наукова робота, проведена командою астрофізиків з Каліфорнійського технологічного інституту, повністю змінює це уявлення.
Вчені змоделювали поведінку орбіт за допомогою потужних суперкомп'ютерів, проаналізувавши динаміку руху тіл на мільярди років вперед. З'ясувалося, що навіть найвіддаленіші об'єкти Сонячної системи можуть не пережити позначку в один мільярд років після того, як наше світило перетвориться на щільний білий карлик.
Фатальні наслідки загибелі світила
Перетворення зорі на білий карлик супроводжується колосальними та хаотичними викидами маси, які створюють гравітаційні збурення. Ці процеси викликають так звану динамічну нестабільність, змушуючи планети змінювати траєкторії та перетинати орбіти одна одної, що веде до катастрофічних зіткнень.Автори дослідження зазначають, що згасання Сонця стане не просто в'яненням, а потужним катаклізмом, що струшуватиме всю систему. Таким чином, розпад нашої планетної системи відбудеться через внутрішні руйнівні процеси, спровоковані самою вмираючою зіркою.
