Міжнародні спостерігачі зафіксували в кримінальному провадженні у справі «Роттердам+» обставини, які практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розглядає як ознаку можливого порушення гарантій справедливого судового розгляду. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт моніторингової місії IAC ISHR від 11 вересня 2026 року. За оцінкою місії, йдеться про можливе порушення принципів змагальності та рівності сторін (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини), а також права на ефективний захист (п. 3 ст. 6 Конвенції).

«Сумнівні докази»: у чому суть претензій спостерігачів

У звіті зазначається, що у провадженні зберігається раніше зафіксована тенденція «сумнівних доказів», про яку місія вже повідомляла у звітах від 28 і 31 серпня та 2 і 3 вересня. За даними спостерігачів, заперечення захисту щодо походження, достовірності, допустимості та доказового значення матеріалів обвинувачення повторюються і не отримують достатньо переконливого предметного спростування. При цьому місія уточнює: йдеться не про встановлення недопустимости чи недостовірності доказів, а про об'єктивно значущі сумніви щодо їхньої надійності, які потребують належної перевірки та вмотивованої судової оцінки.

Що досліджує суд цієї осені

У поточному осінньому періоді суд досліджує письмові докази обвинувачення. Вони стосуються ціноутворення на вугілля, рентних платежів, імпорту та постачання вугілля, а також методології визначення прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії. За версією прокуратури, під час прийняття відповідного Порядку застосовувалися економічно необґрунтовані підходи, а деякі зацікавлені суб'єкти впливали на формування його показників. Захист, своєю чергою, заявив, що обвинувачення зіставляло економічно неоднорідні показники: фактичні та прогнозні величини, вартість вугілля для шахт і доходи генеруючих компаній.

Спір про характер інкримінованого

Під час процесу суд запитав прокурора, як відкритість процесу прийняття Порядку, на якій наполягають обвинувачені, узгоджується з версією про злочинний характер їхніх дій. Прокурор пояснив, що обвинувачення стосується передусім економічної необґрунтованості Порядку та обмеженого доступу до частини робочих матеріалів до його затвердження, а не повного приховування інформації. Суд зазначив, що економічна необґрунтованість сама по собі не вичерпує змісту інкримінованого кримінального правопорушення. Захист також підкреслив, що частину листування, яку обвинувачення вважає внутрішньою комунікацією, ініціювала сама НКРЕКП у рамках офіційної взаємодії.

Опора на практику ЄСПЛ

У місії послалися на рішення ЄСПЛ у справах «Махарік проти Чехії» та «Джурич проти Сербії». Згідно з цими прецедентами, справедливість провадження оцінюється з урахуванням якості та надійності доказів, а суд зобов'язаний давати вмотивовану відповідь на суттєві доводи сторін. Саме на цій підставі спостерігачі кваліфікують зафіксовані обставини як можливий ризик порушення ст. 6 Конвенції.

Хроніка справи: п'ять закриттів і поновлень

Розслідування справи «Роттердам+» почалося у березні 2017 року. За цей час прокуратура п'ять разів закривала справу за відсутності складу злочину, але потім знову поновлювала розслідування. Так, у жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про закриття справи, а вже в грудні того ж року Апеляційна палата ВАКС скасувала рішення про закриття. Юристи раніше звертали увагу, що в розслідуванні зберігається низка порушень, які викликають сумніви в об'єктивності та прозорості досудового слідства.

Що таке «Роттердам+»

«Роттердам+» — формула визначення ціни на вугілля для теплоелектростанцій України у 2016–2019 роках. Вона враховувала вартість вугілля в порті Роттердама разом із витратами на його транспортування та впливала на тарифи на електроенергію. Механізм було введено для забезпечення ТЕС паливом після втрати доступу до антрацитових родовищ на тимчасово окупованій частині Донбасу. Згодом формула стала предметом розслідувань НАБУ через можливі переплати.