Міністерство освіти, науки та спорту Литви ухвалило важливе рішення про оновлення загальної програми з литовської мови та літератури, долучивши до неї твори видатного українського поета, письменника і художника Тараса Шевченка. Тепер литовські школярі зможуть глибше ознайомитися з надбанням українського класика, вивчаючи його поряд із творами національної літератури.

Етапи впровадження та обов'язкове вивчення

Вже у поточному 2026 році творчість Тараса Шевченка рекомендовано для вивчення учням восьмих класів, а також учням III класу гімназії, які навчаються за загальним курсом литовської мови та літератури. Масштаб інтеграції зростатиме: починаючи з 1 вересня 2027 року, вивчення творів українського автора стане обов'язковим для всіх одинадцятикласників, які обрали розширений курс предмета.

Які твори увійшли до програми

До офіційного рекомендованого списку увійшли знаменита поема «Заповіт» та глибоке філософське послання «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм, в Україні й не в Україні сущим, моє дружнєє посланіє». Крім того, методика викладання передбачає, що під час проходження тем, пов'язаних з епохою романтизму, вчителі зможуть самостійно розширювати список та обирати інші твори українського класика на свій розсуд.

Культурний контекст та історичні зв'язки

У литовському відомстві наголосили, що цей крок спрямований на зміцнення багатогранних культурних зв'язків між Литвою та Україною, а також на ефективну інтеграцію українських дітей, які навчаються у місцевих школах. Міністерка освіти Рамінта Поповене відзначила глибоке історичне значення постаті Шевченка, нагадавши, що поет кілька років жив у Вільнюсі, осягав там основи мистецтва та залишив помітний слід у культурній пам'яті міста.

Суперечливі дані

Під час висвітлення освітньої реформи у ЗМІ виникли певні розбіжності щодо точних термінів обов'язкового запровадження предметів та статусу авторів. У той час як офіційні джерела міністерства освіти Литви чітко розмежовують рекомендаційний етап 2026 року та обов'язковий курс з 1 вересня 2027 року для розширеної програми, деякі новинні агентства спочатку трактували ініціативу як негайну заміну російських авторів українськими у всіх класах без перехідного періоду. Також у серпневих ініціативах прем'єр-міністра Міндаугаса Сінкявічюса паралельно розглядалося питання виключення з програм російських літераторів Михайла Ломоносова та Гаврила Державина, що викликало дискусії щодо долі класичної спадщини у сучасних навчальних планах країн Балтії.