Порожні полиці та зростання цін: як удари по логістиці ритейлу змінюють український ринок уже цієї осені

Масовані російські атаки на логістичні хаби та розподільчі центри найбільших торговельних мереж України спричинили нову хвилю занепокоєння серед споживачів. Зруйнування складських потужностей у Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі призвело до тимчасових затримок у поставках і змусило ритейлерів терміново перебудовувати ланцюги постачання. У соціальних мережах знову розгорілася паніка навколо «порожнечі на полицях» та можливого різкого стрибка цін на базові продукти. Водночас, за оцінками профільних експертів, фізичного дефіциту продовольства країні не загрожує: внутрішнє виробництво багаторазово перевищує обсяги споживання. Попри це ускладнення логістики та подорожчання енергетики неминуче позначаться на цінах і асортименті вже в осінній період.

Масштаб руйнувань: цифри Dragon Capital

За оцінкою інвестиційного дому Dragon Capital, лише за кілька тижнів ударів по Києву та Київській області було виведено з ладу близько 400 тис. кв. м складської нерухомості класу А. В масштабах усієї України сукупний обсяг знищених або пошкоджених площ такого класу сягнув приблизно 500 тис. кв. м, що становить майже 30% від загального фонду аналогічних складів. Другим за вразливістю напрямом стали Дніпропетровська та Запорізька області: зруйнований у червні 2026 року розподільчий центр мережі АТБ у Дніпрі забезпечував понад 300 магазинів одразу в двох регіонах. Компанії вдалося перебудувати маршрути, проте цей випадок наочно демонструє, наскільки обширна територія може залежати від єдиного логістичного вузла. Окрім цього, були пошкоджені або зруйновані розподільчі центри мережі в Харкові та Одесі.

«Дефіциту фізично не буде»: що кажуть експерти

Керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка в коментарі РБК-Украина наголосив, що наявних виробничих потужностей достатньо для повного забезпечення внутрішнього споживання, і цю позицію підтверджує Міністерство аграрної політики. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук додав, що структура аграрного виробництва в Україні побудована децентралізовано: фактично в кожному районі зосереджено велику кількість виробництв та переробних підприємств, здатних забезпечити продуктами населений пункт, у якому вони базуються, навіть у найскладніших умовах. «Якщо дивитися по всій території України, то продукції ми можемо виробити значно більше, ніж споживаємо, тому дефіциту фізично ми не спостерігатимемо», — заявив Марчук. За його словами, нинішні умови та регулярні удари РФ не несуть у собі ознак системної продовольчої кризи; основна проблема зосереджена в логістиці.

Логістичний зсув: від 24–72 годин до тижня

Денис Марчук пояснює, що коли за короткий проміжок часу руйнується інфраструктура, здатна забезпечувати кілька тижнів життєдіяльності великого міста, потрібні час і кошти, щоб диверсифікувати ризики та перерозподілити наступні партії товару. «Мінагрополітики говорить чіткі правильні речі про те, що у нас не може бути фізично продовольчої проблеми. Але є фізична проблема з логістикою, і те, що раніше могло зайняти 24–72 години, сьогодні може займати до тижня часу», — зазначає експерт. У відповідь на руйнування складів багато торговельних мереж переходять від моделі роботи через розподільчі центри до прямої співпраці магазинів із виробниками: магазин укладає договір із виробником хліба, яєць або молочної продукції, і той зобов'язаний доставити товар безпосередньо в торговельну точку. Такий підхід, втім, суттєво збільшує логістичні витрати, які в кінцевому підсумку закладаються в кінцеву ціну товару.

Хто в зоні ризику: вразливі регіони та осінні прогнози

Максим Гопка виділяє кілька зон підвищеної вразливості. Київ та Київська область залишаються найбільш схильними до збоїв, оскільки саме тут була зосереджена значна частина великих складських потужностей. Дніпропетровська та Запорізька області переживають наслідки знищення ключового хаба АТБ. Окрему групу ризику становлять прифронтові східні та південні регіони, де до ризику пошкодження логістичної інфраструктури додаються подовжені маршрути, обмеження безпеки та регулярні перебої з електроенергією. «Навіть якщо товар фізично є в Україні, доставити його в конкретний магазин вчасно може бути складніше», — резюмує Гопка. Саме ці фактори, за словами аналітиків, стануть головним драйвером зростання ціників і тимчасового звуження асортименту на полицях уже цієї осені.

Суперечливі дані

У публічному просторі спостерігається помітний розрив між настроями в соціальних мережах та оцінками профільних експертів. З одного боку, користувачі масово фіксують зникнення окремих позицій з полиць і інтерпретують це як початок системного дефіциту. З іншого боку, як УКАБ, так і Всеукраїнська аграрна рада єдинодушні в тому, що структурної продовольчої кризи немає і не передбачається: виробництво перевищує споживання, а спостережувані перебої мають тимчасовий логістичний характер. Різниця, таким чином, не в фактах, а в масштабі та тривалості ефекту: експерти говорять про короткострокові перебої та подорожчання, тоді як публічна дискусія схильна екстраполювати точкові срыви поставок на сценарій хронічної нестачі. Жодна зі сторін не оскаржує факт руйнування складів і подовження ланцюгів постачання — розбіжність стосується лише того, чи є це ознакою кризи, чи управляним логістичним ризиком.