У серпні 2026 року українська металургія опинилася під подвійним тиском: ракетні удари по ключових підприємствах і фактична блокада експорту через чорноморські порти призвели до різкого падіння виробництва. За даними галузевого об'єднання «Укрметалургпром», виробництво сталі у серпні становило 277 тисяч тонн, а металопрокату — 270 тисяч тонн, що приблизно вдвічі менше показників серпня 2025 року.

Удари по підприємствах і блокада моря

Зниження виробництва безпосередньо пов'язане з серією атак. У серпні–вересні були зупинені «Запоріжсталь» і «Каметсталь» (структури групи «Метінвест»), частково зупинив роботу найбільший комбінат ArcelorMittal Кривий Ріг, а 5 вересня удару зазнав Дніпровський металургійний завод (група DCH). У середині серпня ракетний удар по ArcelorMittal Кривий Ріг призвів до загибелі двох людей і поранення 13. З кінця липня через обстріли фактично зупинилося торговельне судноплавство з портів Великої Одеси, що позбавило галузь основного експортного каналу.

Що пропонують депутати та експерти

Для стабілізації ситуації нардеп, голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев рекомендує розширити програму доступного кредитування «5-7-9» на велику промисловість, забезпечити металургам доступ до державних гарантій і розширити страхування промислових проєктів від воєнних ризиків. Заступник голови комітету з економічного розвитку Дмитро Кисілевський наполягає на стабілізації тарифів «Укрзалізниці», відновленні переговорів з ЄС щодо відстрочки CBAM (принаймні до кінця воєнного стану плюс один рік) і поверненні квот на рівень 2025 року. Президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков пропонує відновити «Шляхи солідарності» та запровадити антидемпінгові мита на металопродукцію з Китаю та Туреччини.

Суперечливі дані

У джерелах є невелика неузгодженість у оцінці масштабу падіння. У публікації РБК-Україна та за даними «Укрметалургпрому» йдеться про скорочення виробництва «у 2 рази» (приблизно на 50%) порівняно з серпнем 2025 року. При цьому ряд видань, зокрема УНІАН, характеризує спад як зниження на 57%. Різниця між «вдвічі» та «на 57%» не принципова для загальної картини, але вказує на те, що точний розмір падіння залежить від методики розрахунку та періоду порівняння; обидві оцінки підтверджують глибоку кризу галузі.

Ризики для економіки країни

Найбільш затребуваною мірою залишається відкриття морського коридору, оскільки альтернативна логістика не здатна повністю замінити глибоководні порти Чорного моря. В Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати застерігали: якщо морський коридор не відновить роботу, Україна може втратити близько 10% ВВП, 17 млрд доларів експортного доходу та ще 8,5 млрд доларів податкових надходжень. Експерти також закликають утриматися від подальшого підвищення тарифів «Укренерго» та обленерго і прискорити повернення державою боргів перед металургійними компаніями.