Удар по українській металургійній галузі після серії руйнівних ракетних атак з боку Російської Федерації загрожує обернутися катастрофічними наслідками для всієї економіки держави. За попередніми розрахунками аналітиків профільнного порталу GMK Center, сукупні збитки від зупинки ключових підприємств можуть становити колосальні 6,5 мільярда доларів. Ця сума складається з прямих втрат експортної виручки та необхідності масштабного імпорту сталевої продукції для покриття внутрішніх потреб країни.

Масштаби кризи та загроза стагнації

Згідно з песимістичним прогнозом експертів, якщо поточна критична ситуація у сфері безпеки не зазнає кардинальних поліпшень, значна частина металургійних заводів ризикує назавжди припинити свою виробничу діяльність. За підсумками 2026 року обсяги виплавки сталі в Україні можуть зафіксуватися на позначці перших восьми місяців, склавши близько 4,3 мільйона тонн, що демонструє нищівне падіння на 39% порівняно з попередніми періодами. Ситуація у 2027 році виглядає ще більш загрозливою: за негативним сценарієм вітчизняна промисловість може повністю припинити випуск сталі, скотившись до нульових показників.

Удар по суміжних секторах та зовнішній торгівлі

Криза неминуче зачепить і гірничорудний сектор, який зіткнеться з різким звуженням внутрішнього ринку та колосальними логістичними бар'єрами через блокування морських шляхів сполучення. Прогнозується, що видобуток залізорудної сировини у 2026 році скоротиться на 37%, а у 2027 році падіння поглибиться ще на 55%. Експортні постачання до країн Європи з вересня 2026 року за збереження мінімальної безпеки зможуть триматися лише на рівні близько 1 мільйона тонн на місяць.

Фінансові втрати та імпортна залежність

Зовнішньоторговельний баланс країни зазнає рекордних збитків: через випадіння обсягів виробництва чавуну та сталі експортна виручка скоротиться на 2,5 мільярда доларів у 2026 році та ще на аналогічну суму у 2027 році. На додачу до цього виникне гостра необхідність заміщувати дефіцитну вітчизняну продукцію дорогим імпортом, витрати на який у 2027 році становитимуть близько 1,5 мільярда доларів. Загалом від'ємне сальдо торговельного балансу досягне 6,5 мільярда доларів порівняно з базовими показниками 2025 року.

Суперечливі дані

Незважаючи на загальний консенсус аналітиків GMK Center щодо масштабної кризи в галузі, існують певні розбіжності в оцінках впливу зовнішніх факторів, зокрема європейських квот. У той час як одні профільні експерти концентруються виключно на наслідках інфраструктурних руйнувань та зупинці заводів усередині країни, інші дослідники вказують на супутній тиск із боку зовнішньоторговельних обмежень ЄС, які здатні додатково скоротити експорт української сталі на 1,5 мільйона тонн і принести ще до 1,1 мільярда доларів збитків щорічно. Тим не менш, усі сторони сходяться на думці, що відновлення промислових гігантів вимагатиме безпрецедентних інвестицій та часу.

Довгострокові ризики для відновлення країни

Тривалий простій металургійних підприємств створює кумулятивний негативний ефект: чим довше заводи залишаються знеструмленими або зруйнованими, тим складніше і дорожче буде їхнє технічне відродження. Втрата власної металургійної бази ставить під прямий удар майбутні масштабні програми повоєнного відновлення інфраструктури, роблячи Україну критично залежною від постачань імпортної сировини. Нагадаємо, що в мирні роки металургійний сектор був одним із головних генераторів валютної виручки та податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, забезпечуючи суттєву частку ВВП країни.