1 жовтня 2026 року українська компанія HIMERA спільно з данським супутниковим оператором GomSpace вивели на навколоземну орбіту апарат OBRIA NANO — перший тестовий супутник, який стане основою майбутньої незалежної української мережі супутникового зв'язку. Запуск було виконано в межах місії SpaceX Transporter-18. Станом на 27 жовтня 2026 року апарат успішно проходить заплановані випробування можливостей супутникового угруповання OBRIA, повідомили самі компанії у спільних пресрелізах, на які посилається РБК-Україна.

Технічна місія та поточний статус випробувань

OBRIA NANO не є робочим супутником зв'язку в повному розумінні цього слова: його завдання — провести серію орбітальних тестів, які дозволять інженерам отримати практичний досвід роботи з апаратною та програмною платформою, закладеною в проєкт OBRIA. За заявою HIMERA та GomSpace, випробування йдуть за планом і дають необхідний для подальшого розвитку проєкту набір даних. Супутник перебуватиме під контролем українського оператора і призначений виключно для потреб стратегічної безпеки України. Це принципова відмінність від комерційних орбітальних сервісів, де управління інфраструктурою може здійснюватися з-за кордону.

Стратегічний контекст: зниження залежності від зовнішніх технологій

Обидві компанії наголошують, що залежність від технологій третіх країн — навіть союзницьких — створює стратегічні ризики, які в умовах збройного конфлікту багаторазово посилюються. Розгортання власних супутникових компетенцій, за їхньою оцінкою, дозволить Україні диверсифікувати канали зв'язку та посилити стратегічну безпеку держави. «Для нас цей проєкт — не просто запуск супутника. Це можливість закласти основу для незалежної мережі зв'язку України. Ми починаємо з перевірки технологій на орбіті, а наша довгострокова мета — розвинути можливості, які посилять стратегічну безпеку держави та знизять залежність від зовнішніх постачальників зв'язку», — заявив генеральний директор HIMERA у коментарі за підсумками запуску.

Перспективи: від тестового апарата до національної мережі

У середньостроковій перспективі ініціатива передбачає розгортання мережі супутників, здатної забезпечувати зв'язок на всій території України, а також доповнювати можливості наявних європейських супутникових систем. За задумом авторів, це створить передумови для формування повністю незалежної української системи супутникового зв'язку, що працює в інтересах стратегічної безпеки держави. Важливим наступним етапом названо локалізацію виробництва як самих супутників, так і наземних терміналів на території України. Це, за оцінкою HIMERA, дозволить накопичувати власні інженерні компетенції та поступово нарощувати виробничі потужності в галузі.

Про компанії-партнери

HIMERA, згідно з пресрелізом, розробляє захищену комунікаційну інфраструктуру для Сил оборони України. Данська GomSpace, заснована у 2007 році, є міжнародним постачальником рішень у сегменті малих супутників; її клієнти представлені у понад 60 країнах світу. Генеральний директор GomSpace Карстен Драхманн прокоментував співпрацю таким чином: «Ми раді співпраці з компанією HIMERA та можливості прискорити реалізацію цієї важливої ініціативи. Наша спільна мета — зміцнити незалежний комунікаційний потенціал України та сприяти її довгостроковій безпеці й економічному розвитку».

Фон: обмеження Starlink та проблеми зв'язку на фронті

Запуск OBRIA NANO відбувається на тлі триваючих дискусій навколо роботи «військового пакету» Starlink в Україні. Вночі 14 жовтня 2026 року радник президента Сергій Бескрестнов («Флеш») повідомив, що в країні обмежили роботу військового пакету Starlink на швидкості понад 160 км/год. Представники 7-го корпусу ДШВ розповіли, що на Гуляйпільському напрямку підрозділи зафіксували проблеми зі зв'язком, а під час польотів БПЛА сигнал міг зникати на 10–20 секунд уже за швидкості 110–120 км/год. Пізніше джерела РБК-Україна в Міністерстві оборони підтвердили, що випадки втрати зв'язку на швидкості 161 км/год продовжують фіксуватися, а підтверджень зняття обмежень не надходило. Раніше радник президента Дмитро Литвин заявляв, що ліміти на роботу військового Starlink діють, попри публічну заяву Дональда Трампа про їхнє зняття. Саме в цьому контексті — крихкості та керованості зовнішніх каналів зв'язку — запуск власного тестового супутника набуває додаткового стратегічного значення.