Українська металургійна галузь, яка й без того перебуває під колосальним тиском через бойові дії та логістичні обмеження, зіткнулася з новим викликом. Об'єднання підприємств «Укрметалургпром» звернулося до прем'єр-міністра Сергія Корецького із закликом скасувати рішення про підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30%.

Як повідомляють ЗМІ зі посиланням на звернення галузі, металурги вважають, що в поточних умовах, коли морські порти заблоковані, а експортні маршрути ускладнені, різкий ріст транспортних витрат може стати фатальним для конкурентоспроможності української продукції.

Економічний розрахунок галузі

В «Укрметалургпромі» підкреслюють, що залізничні перевезення є критично важливим ланцюгом у ланцюжку створення вартості. За оцінками об'єднання, для виробництва однієї тонни металопродукції необхідно перевезти близько трьох тонн сировини — залізної руди, вугілля, коксу, вогнетривів та флюсів.

Ситуація ускладнюється тим, що у другому півріччі 2026 року витрати на залізничну перевезення сировини та готової продукції вже більш ніж подвоїлися. Використання альтернативних маршрутів через дунайські порти та західні прикордонні переходи збільшує логістичні витрати в 2-3 рази порівняно з традиційними маршрутами через Чорне море.

Представники галузі аргументують свою позицію тим, що додаткові витрати призведуть до скорочення виробництва, зменшення валютної виручки і, як наслідок, зниження податкових надходжень до бюджету, що негативно позначиться на національній безпеці.

Суперечливі дані

Питання підвищення тарифів на залізничні перевезення в Україні викликає гострі суперечки між регулятором та бізнесом. З одного боку, уряд та Міністерство відновлення наполягають на необхідності індексації тарифів для покриття витрат «Укрзалізниці» та модернізації інфраструктури.

З іншого боку, незалежні експерти та представники промисловості вказують на катастрофічні наслідки цього кроку. Згідно з прогнозом ДП «Укрпромвнешекспертизи», підвищення тарифів призведе до втрати 96 млрд грн ВВП на рік, скоротить вантажну базу УЗ на 27 млн тонн, спричинить втрату 2,4 млрд доларів експортної виручки та 36 млрд грн бюджетних надходжень.

Таким чином, виникає парадоксальна ситуація: заходи, спрямовані на покращення фінансового стану залізничної монополії, можуть призвести до скорочення її клієнтської бази та зниження податкових відрахувань до скарбниці.

Позиція «Укрзалізниці» та вимоги бізнесу

У зверненні «Укрметалургпрому» зазначається, що державне підприємство «Укрзалізниця» має можливості для вирішення власних фінансових проблем без додаткового навантаження на промисловість. Представники галузі закликають уряд повернути тарифи до рівня, що діяв станом на 1 січня 2026 року.

Однак металурги не пропонують повністю заморозити тарифи назавжди. На їхню думку, питання перегляду тарифів має розглядатися лише після відновлення повноцінної роботи портової інфраструктури. У разі розблокування морських портів можливе поетапне підвищення тарифів у межах 8-14% протягом 2026-2027 років.

Фактор безпеки та блокування портів

Ключовим аргументом на користь скасування підвищення тарифів є поточна ситуація з безпекою судноплавства. Як повідомлялося раніше, цілеспрямовані атаки РФ на порти Великої Одеси фактично зупинили судноплавство. Під загрозою перебуває понад 60% українського експорту.

Особливе занепокоєння викликає атака 19 липня на балкер Golden Leo під прапором Гвінеї-Бісау, в результаті якої загинули 9 іноземних моряків та український лоцман, а судно затонуло. У цих умовах експорт через залізницю стає єдиним, але надзвичайно дорогим каналом збуту, і його здорожчання може остаточно витіснити українську сталь зі світових ринків.