Повномасштабна війна, що почалася у 2022 році, торкнулася практично всіх сфер повсякденного життя українців — від логістики та економіки до найприватніших звичок, зокрема того, як люди одягаються і що купують. Персональна стилістка Ольга Галушка в інтерв'ю lifestyle-проєкту WAVE (РБК-Україна) описала стійкий зсув у поведінці клієнтів: українці стали помітно вимогливішими та вибірковішими при формуванні гардероба. За її спостереженнями, трансформація торкається одразу кількох вимірів — від бюджету на шопінг до самої кількості речей, які людина готова тримати вдома, і від практичності до емоційного зв'язку з окремими предметами одягу.
Переосмислення бюджету: від імпульсивних покупок до усвідомлених пріоритетів
Першою і, мабуть, найвідчутнішою зміною Галушка називає перегляд фінансових пріоритетів. Люди стали замислюватися, на що саме вони спрямовують кошти, виділені на покупку одягу. «Ми розуміємо, що, наприклад, ці гроші можемо перенаправити на щось інше», — пояснила стилістка. Йдеться не стільки про тотальну економії, скільки про зміну логіки: кожна покупка тепер проходить внутрішню «перевірку» на доцільність. Бюджет на гардероб конкурує з іншими потребами, і одяг має виправдовувати свою ціну не лише естетикою, а й функціональністю в умовах, де обставини можуть змінюватися швидко і непередбачувано.
Відмова від безкінечного накопичення речей
Другий помітний тренд, який фіксує Галушка, — сумнів у самій необхідності великої кількості одягу. Звичка постійно збільшувати обсяг гардероба, характерна для епохи масового виробництва та fast fashion, поступово втрачає для українців сенс. «І, можливо, культура божевілого споживання нам також зараз не так близька», — зазначила стилістка. Це не тимчасове звуження витрат через нестачу коштів, а, за її оцінкою, глибше переосмислення: люди починають ставити запитання «навіщо мені стільки речей?» і дедалі частіше чесно відповідають на нього, скорочуючи обсяг покупок.
Компактність і транспортабельність як нові критерії
Практичний аспект змін, який Галушка виділяє окремо, пов'язаний із потребою в гардеробі, який можна швидко зібрати і взяти з собою. «Можливо, нам потрібен гардероб, який ми можемо швидко запакувати, зібрати і мати такий невеликий гардероб, який буде достатньо компактним і транспортабельним», — розповіла вона. Цей запит відображає реальність, у якій переміщення, тимчасові переїзди та необхідність бути готовими до зміни обстановки стали частиною повсякдення. Одяг перестає бути виключно «домашнім» атрибутом і перетворюється на мобільний ресурс, який має вміщуватися в валізу і не втрачати вигляду після кількох днів у дорозі.
Емоційна цінність: речі, які залишаються з людиною
При цьому, підкреслює Галушка, зсув у бік компактності не зводиться до чистої утилітарності. Паралельно на перший план виходять речі, які довше залишаються з людиною і несуть у собі емоційний заряд. «І це будуть речі, які також довше будуть з нами і в яких будуть класні емоції закладені», — додала стилістка. Таким чином, новий підхід до гардероба, який вона описує, будується на двох опорах: практичній мобільності та глибокій особистій прив'язаності до окремих предметів. Масові, одноразові покупки поступаються місцем більш усвідомленому вибору, де кожна річ має бути або легко переносною, або по-справжньому значущою для власника.
Спостереження Ольги Галушки, опубліковані в рамках lifestyle-проєкту WAVE, дають зріз того, як тривалі кризові умови перестроюють споживчі звички на мікрорівні. Якщо раніше гардероб розглядався насамперед як спосіб самовираження та слідування трендам, то тепер він дедалі частіше сприймається як інструмент адаптації: компактний, функціональний і наповнений особистим сенсом. Експертка не робить прогнозу щодо того, наскільки ці зміни збережуться після закінчення активних бойових дій, однак зазначає, що зсув уже став стійкою тенденцією, а не тимчасовою реакцією на стрес.
