З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну викладання історії в російських школах пройшло через серію послідовних реформ, які торкнулися і змісту програм, і обсягу навчального часу, і системи оцінювання. За даними видання «Новая-Европа», до листопада 2026 року накопичені зміни призвели до того, що предмет, на пропагандистський зміст якого робить ставку держава, перетворився на один із найбільш навантажених у шкільному розкладі. У жовтні 2026 року почалася апробація співбесіди з історії: без успішного проходження цього іспиту з 2027–2028 навчального року дев'ятикласників не допустять до ОДЕ. Таким чином, історія виходить на перший план не лише як дисципліна, а й як інструмент відбору.

Методички та освітній стандарт: як війну включили в програму

Перші кроки до перебудови курсу історії були зроблені вже в березні 2022 року. Мінпросвіти розіслало по школах методичні рекомендації, відповідно до яких вчителі були зобов'язані провести зі старшокласниками уроки, спрямовані на формування «адекватної позиції щодо проведення Збройними силами спеціальної миротворчої операції». Перед початком 2022–2023 навчального року тема війни була закріплена в освітньому стандарті: від старшокласників стали вимагати розуміння причин і наслідків «відродження Російської Федерації як світової держави», «возз'єднання Криму з Росією» та «спеціальної військової операції в Україні». Окремим обов'язковим результатом навчання прописано готовність «давати відсіч фальсифікаціям російської історії».

Єдиний підручник Мединського та перегляд всесвітньої історії

У серпні 2023 року було представлено єдиний підручник історії під авторством колишнього міністра культури Володимира Мединського, який відтоді поступово впроваджується в школах. Автори видання заявляли, що одним із ключових завдань стало перерозподіл акцентів у курсі всесвітньої історії: фокус зміщено з європейських держав на країни Африки, Азії та Латинської Америки. Розділ новітньої вітчизняної історії з 1970-х років, за словами упорядників, «кардинально переписаний» і містить відомості про «спецоперацію в Україні». Таким чином, до 2026 року в більшості шкіл використовується саме цей підручник як основний.

Зростання годин на 40 %: історія витісняє суспільствознавство

Реформа не обмежилася заміною підручників. З вересня 2025 року російські школи почали збільшувати кількість уроків історії за рахунок суспільствознавства: спочатку цей предмет прибрали з розкладу шостого і сьомого класів, а роком пізніше — і восьмого. Вивільнені години передали курсу історії. До змін на вивчення історії з п'ятого по дев'ятий клас відводилося в загальній складності 340 годин — по два уроки на тиждень. Тепер програма розрахована на 476 годин, тобто обсяг зріс на 40 %. У п'ятому класі, наприклад, передбачено по два уроки історії Стародавнього світу і урок історії рідного краю на тиждень.

«Історія нашого краю»: регіональні підручники та навантаження на вчителів

Для курсу «Історія нашого краю» у різних регіонах випускають окремі підручники — серед них посібники з історії Москви, Донбасу та так званої Новоросії. Історик і репетитор Світлана (ім'я змінено з міркувань безпеки), яка поговорила з «Новою-Европою», вважає ідею вивчення малої батьківщини важливою, але не бачить необхідності виділяти її в окремий предмет. За її словами, при нормальному розподілі часу історію свого краю можна інтегрувати у звичайний урок або давати як творче домашнє завдання. Окремий курс, на думку педагога, вимагає спеціальних знань: шкільний вчитель історії може недостатньо добре знатися на регіональній проблематиці, і якісно викладати її міг би регіонознавець або культуролог. У результаті додаткові години нерідко використовуються неефективно, а сама програма виявляється недостатньо опрацьованою. Ще до введення курсу Всеволод Луховицький, співголова профспілки «Учитель», попереджав, що він збільшить навантаження на викладачів: педагогам доведеться освоювати регіональний матеріал, складати поурочні плани та готувати програми. За даними дослідження РАНГіДС, у 2025 році в середньому вчитель історії та суспільствознавства в Росії працює на 1,56 ставки.

Брак контексту: що кажуть батьки

Попри збільшення годин, історичного контексту дітям часто бракує на інших предметах, зазначає мати двох школярок із Москви Анна. За її словами, при вивченні Пушкіна на уроці літератури починається розмова про декабристів, проте багато учнів не розуміють, хто вони і як пов'язані з письменником та його епохою. Цей приклад ілюструє системну проблему: зростання годин з одного предмета не компенсує фрагментарність подачі матеріалу загалом. Для батьків і педагогів, за їхніми власними оцінками, ключове питання залишається не в кількості проведених уроків, а в тому, наскільки діти здатні зв'язати окремі факти в цілісну картину — і історію якої країни вони фактично проходять.