Морський експорт залізної руди України опинився паралізованим. Наслідки російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси призвели до того, що судновласники масово скасовують рейси, а найбільші градоутворюючі гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) змушені зупиняти виробництво.
Логістичний колапс і зупинка заводів
Ситуація почала загострюватися після 22 липня, коли заходи суден до українських портів були припинені. Причиною стали регулярні атаки на портову інфраструктуру та торгові судна. В результаті одне з суден, що перевозило продукцію компанії Ferrexpo, було пошкоджено безпілотниками, що призвело до загибелі члена екіпажу.
Компанія Ferrexpo офіційно повідомила про неможливість відновити морський експорт у найближчий час. Це призвело до ланцюгової реакції в галузі. Полтавський ГЗК прийняв рішення призупинити роботу з 3 серпня. Причиною стали не лише логістичні тупики, а й підвищення урядом тарифів на вантажні перевезення «Укрзалізниці». Аналогічне заяву про зупинку виробництва зробив і Південний ГЗК. На інших підприємствах галузі вже очікують примусового скорочення обсягів видобутку.
Економічні збитки та альтернативні маршрути
Експерти підрахували, що в першій половині року через море відвантажувалося близько 50% всієї української залізорудної продукції. Йдеться приблизно про 1 млн тонн на місяць, основний обсяг яких спрямовувався до Китаю.
Економістка Ірина Коссе підкреслює: «Море для України — це головні двері торгівлі. Замінити цей канал неможливо, його можна частково розвантажити на інші маршрути». Однак альтернативні шляхи через Дунай, Польщу, Румунію та Болгарію мають обмежену пропускну здатність і значно дорожчі. При поточних світових цінах на руду та зростанні залізничних тарифів такі поставки часто стають нерентабельними.
Керівник GMK Center Станіслав Зінченко зазначає, що у 2022 році експорт через європейські порти був можливим завдяки високим цінам на сировину. Зараж ж зростання операційних та транспортних витрат робить такі маршрути економічно недоцільними. Додатковим фактором ризику є слабкий попит в Європі та зупинка частини традиційних споживачів української руди.
Масштаб збитків для бюджету
За оцінками аналітиків, лише через скорочення експорту залізорудної продукції Україна може втрачати 60–70 млн доларів (близько 2,7–3,1 млрд гривень) валютної виручки щомісяця. У річному підсумку збитки становитимуть 700–800 млн доларів (більше 31–35 млрд гривень). Випуск у залізорудному секторі може скоротитися на 40%.
Ситуацію погіршують нові регуляторні заходи: механізм CBAM, введення квот ЄС на українську сталь, а також військові ризики. У Dragon Capital зазначають, що галузь лише входить у важкий період, оскільки повний ефект від нових обмежень ще не проявився.
Представники «Метінвесту» в коментарі виданню заявили, що відновлення безпечної роботи портів має стати одним із ключових державних пріоритетів. Без відновлення судноплавства Україна ризикує втратити значну частину експорту, податкових надходжень та валютної виручки, а підприємства галузі — перейти до тривалих простоїв.
