Фонд державного майна України (ФГВВУ) спільно з урядом розпочав опрацювання нових механізмів захисту покупців державних активів від регуляторних ризиків, які виникають уже після завершення приватизаційної угоди. Про це заявив глава Фонду Дмитро Наталуха під час візиту на Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат, відповідаючи на запитання журналістів РБК-Україна. За його словами, існуюча система постприватизаційного контролю потребує перегляду, щоб не створювати додаткових бар'єрів для вже діючих інвесторів і не відлякувати потенційних покупців державних підприємств.
Кейс ОГХК: майже 4 млрд гривень та «зміна правил гри»
Прикладом необхідності змін Наталуха назвав приватизацію Одеського гірничо-хімічного комбінату (ОГХК), який міжнародна група NEQSOL Holding придбала наприкінці 2024 року майже за 4 млрд гривень. Після угоди компанію перейменували на UMCC Titanium. Глава ФГВВУ наголосив, що зміна регуляторних умов після завершення угоди може негативно вплинути на роботу інвестора та знецінити угоду, що робить такий підхід неприйнятним для подальшої привабливості українського ринку приватизації.
Втрата $35 млн через експортні дозволи
Перший заступник CEO UMCC Titanium Рішад Алієв у коментарі для РБК-Україна пояснив, що існуючий порядок і тривалість строків отримання дозволів на експорт не дозволяють компанії ефективно конкурувати на ринках Європейського Союзу та Сполучених Штатів. За його оцінкою, саме ці регуляторні затримки вже призвели до втрати близько 35 млн доларів валютної виручки. Таким чином, проблема має не теоретичний, а практичний характер: інвестор, який купив актив, стикається з бюрократичними бар'єрами, які безпосередньо зменшують його доходи.
«Постприватизаційний контроль має перетворюватися на партнерство»
Дмитро Наталуха окреслив стратегічний вектор змін: Фонд наміряється досягти того, щоб подібні ситуації надалі не повторювалися, а постприватизаційний контроль був максимально комфортним для бізнесу. «Постприватизаційний контроль має перетворюватися на партнерство, щоб стимулювати подальше інвестування в об'єкти, які перебувають у власності держави», — заявив глава ФГВВУ. Загалом він назвав приватизацію ОГХК позитивним сигналом для потенційних інвесторів і додав, що Фонд розраховує на збереження інтересу до України з боку міжнародних компаній, зокрема NEQSOL Holding.
NEQSOL Holding готова до нових активів — за умови покращення регуляторного середовища
Зі свого боку NEQSOL Holding уже заявила про зацікавленість у нарощуванні ресурсної бази титанової руди в Україні. Група готова розглянути участь у приватизації нових активів, зокрема Демуринського гірничо-збагачувального комбінату, однак поставила умову: покращення регуляторного середовища. Це означає, що подальший масштабний вихід міжнародних інвесторів на український ринок приватизації безпосередньо залежатиме від того, наскільки швидко та якісно ФГВВУ та уряд реалізують обіцяні зміни в механізмах постприватизаційного контролю.
Ширший контекст: приватизація в умовах війни та перенесення строків
Анонс реформи постприватизаційного контролю відбувається на тлі загального сповільнення темпів приватизації в Україні. Раніше повідомлялося про перенесення строків реалізації програми «Велика приватизація», а підведені ФГВВУ підсумки 2025 року показали економічний ефект у 9,5 млрд гривень. У таких умовах кожен великий кейс, як приватизація ОГХК, стає тестом для всієї системи: якщо регуляторне середовище не буде адаптоване під потреби вже діючих інвесторів, довіра міжнародного бізнесу до українського ринку державних активів може бути підірвана надовго.
