Українські співробітники все частіше стикаються з відсутністю чітких інструкцій на випадок повітряної тривоги на своїх робочих місцях. За даними дослідження OLX Робота, про яке повідомляє РБК-Україна, у 25% випадків роботодавці не мають єдиних правил, що визначають дії персоналу під час тривог різного рівня. В одних компаніях роботу повністю зупиняють і спрямовують співробітників в укриття, в інших рішення залишається на розсуд самого працівника чи керівництва, а в третіх — робота продовжується на місцях без будь-яких змін. Така фрагментація підходів створює невизначеність і підвищує рівень тривожності серед зайнятих.

Безпека як фактор вибору роботодавця

Умови безпеки при виборі місця роботи стали значущим критерієм для більшості опитаних. 33% респондентів назвали їх радше важливими, ще 28% — дуже важливими. Водночас 19% учасників дослідження визнали цей фактор радше або зовсім неважливим, а 20% не змогли дати однозначної відповіді. Таким чином, понад половина працівників (61%) прямо чи опосередковано вказують на те, що наявність продуманої системи захисту при повітряних загрозах впливає на їхнє рішення про працевлаштування.

Проблема доступності укриттів

Значна частина опитаних стикнулася з практичною проблемою: поблизу місця роботи відсутнє укриття. 26% респондентів підтвердили, що захисної споруди поруч немає. Ще 12% не знають, де розташоване найближче укриття, а 12% зазначили, що укриття формально є, але воно непридатне для перебування людей. Лише 24% мають доступ до укриття безпосередньо в будівлі, де працюють, і 18% — у сусідній будівлі або на відстані до п'яти хвилин пішки. При цьому у 9% учасників дорога до укриття займає понад п'ять хвилин, що в умовах обмеженого часу на евакуацію створює додаткові ризики.

Що відбувається під час тривоги: п'ять сценаріїв

Дослідження зафіксувало п'ять основних сценаріїв поведінки роботодавців при оголошенні повітряної тривоги. У 20% компаній роботу повністю зупиняють, і всі співробітники зобов'язані пройти в укриття. У 19% випадків перехід в укриття є рекомендацією, а остаточне рішення залишається за працівником. Ще в 10% випадків за можливості роботу продовжують безпосередньо в укритті. Однак 18% опитаних повідомили, що під час тривоги робота продовжується на робочих місцях без будь-яких змін. У 8% випадків порядок дій залежить від конкретної ситуації та рішення керівництва. Саме ця різнорідність практик підкреслює відсутність галузевого стандарту реагування.

Оплата часу в укритті: що говорять цифри

Питання оплати праці за час, проведений в укритті, залишається неоднозначним. У 51% випадків цей час зараховується як звичайний робочий день. Проте в 35% компаній це питання з роботодавцем не обговорювалося зовсім. Ще 13% респондентів вказали, що облік часу залежить від ситуації або рішення керівника. Лише 1% опитаних повідомили, що після завершення тривоги вони зобов'язані відпрацювати час, проведений в укритті. Відсутність єдиної практики означає, що у значній частині колективів питання оплати в умовах НС залишається «сірою зоною».

Правовий контекст і дедлайн до 4 грудня 2026 року

Порядок реагування на повітряні загрози в Україні визначає постанова Кабінету Міністрів №1092. При червоному рівні небезпеки підприємства зобов'язані повністю зупиняти роботу, а працівники та відвідувачі — переходити в безпечне місце. При жовтому рівні загрози підприємства можуть функціонувати у звичайному режимі за умови дотримання встановлених вимог безпеки; це стосується бізнесів, що мають захисну споруду, постійне чи тимчасове укриття, або розташовані в спорудах подвійного призначення. Для підприємств, які не мають таких умов, передбачено перехідний період, який спливає 4 грудня 2026 року. До цієї дати компанії зобов'язані підготувати необхідні рішення щодо забезпечення безпеки працівників і відвідувачів.

Коментар експерта

Керівниця напряму OLX Робота Марія Абдулліна пояснює, що відсутність чітких правил не обов'язково свідчить про нехтування роботодавцем безпекою персоналу. За її словами, причиною може бути нерозуміння самої потреби в таких правилах або відсутність знань про те, як розробити їх з урахуванням специфіки конкретної компанії. Абдулліна рекомендує роботодавцям враховувати досвід інших підприємств та залучати профільних експертів для визначення порядку дій, що відповідає вимогам безпеки. Серед учасників опитування 53% мають стаціонарне місце роботи, 9% працюють у гібридному форматі, 17% — віддалено, а 13% постійно пересуваються в межах трудових обов'язків, що додатково ускладнює уніфікацію протоколів.