Соціальні мережі легко формують ілюзію, що всі навколо мегауспішні: просуваються кар'єрними сходами, займаються спортом, читають, подорожують і водночас усе встигають. Щоденне занурення в таку стрічку здатне породити відчуття, що у власному житті чогось бракує — ніби ти недостатньо старанно працюєш або не досягаєш того, що «повинен». Саме про це, а також про те, як навчитися не звинувачувати себе за чужі картинки, в ексклюзивному коментарі Wave.RBC.ua розповіла психологиня платформи Betobee та психоедукаторка Анастасія Патенко.
Вітрина замість життя
Через побачене в соцмережах у людини може виникати відчуття, що потрібно більше старань, швидших дій, кудись встигати, ставити нові цілі, «пробивати скляні стелі» та постійно щось покращувати. За словами експертки, навіть якщо в житті все влаштовує і все спокійно, поруч із чужими досягненнями власні результати починають здаватися не такими значними. «Тут найважливіший момент — повернутися до реальності. Якщо є бажання, можна так само відібрати найкращі події зі свого життя за певний час, використати фотографії тільки з найкращих ракурсів і створити враження, що все теж успішно-успішно і все встигається. З цього можемо зробити висновки, що так може зробити будь-яка людина», — зазначає психологиня.
Порівняння, яке нечесне
Кожна людина показує лише якусь частину свого життя і може не показувати, де було важко, які були неприємні емоції, невдалі спроби, труднощі чи звичайні дні, коли особливо нічого не відбувається. Але саме з таких днів і складається життя, а людина просто обирає, що саме демонструвати. Тому порівнювати своє повсякдення з кількома відібраними моментами чужого життя — не зовсім чесно.
Саморозвиток як примус
Окреме питання — саморозвиток. На думку Анастасії Патенко, він узагалі має бути джерелом цікавості та задоволення, але останнім часом часто перетворюється на примус і вимоги до себе. Вже недостатньо просто займатися тим, що подобається: потрібно робити це регулярно, відстежувати результати, ставати «кращою версією себе». А якщо сьогодні не вдалося поставити черговий прапорець — отже, день втрачено. «Але людина не зобов'язана і, мабуть, просто не може щодня бути продуктивною та розвиватися. Адже є періоди, коли більше сил і натхнення щось змінювати, а є періоди, коли основне завдання — витримати сьогоднішній день, підтримати звичний ритм життя, відпочити і впоратися з тим, що вже є. Особливо в тих умовах, у яких ми зараз живемо. І це не означає, що розвиток зупинився або що час витрачається марно», — пояснює експертка.
Як перестати звинувачувати себе
Існує межа між тим, щоб зовсім не зважати на власні бажання та цілі, і тим, щоб постійно намагатися відтворити картинку, яку бачимо в інших людей, котрі, певно, також показують лише свою омріяну вітрину. Не вийде просто взяти і не відчувати провини, якщо певні емоції та реакції вже виникли. Тому спершу варто визнати, що ці почуття є і вони з'явилися з певної причини, а далі — знову повернутися до реальності. «Отже, це точно нормально — хотіти більшого, ставити цілі, розвиватися. Але водночас нормально бути задоволеними собою, навіть якщо сьогодні не вдалося зробити нічого особливого», — підсумовує психологиня.
