Через Сулінський канал, який сьогодні є ключовим резервним маршрутом для українського експорту, рухається черга з приблизно 60 суден. За словами операційного менеджера компанії «Авалон» Катерини Кононенко, частина з них стоїть на якорях тиждень і довше, при цьому черга продовжує наростати. Кожен день простою коштує судновласнику 6–7 тисяч доларів, що перетворює організаційні збої на каналі на прямі фінансові втрати для галузі. Експертка прямо заявила, що Україні необхідно оперативно провести переговори з Румунією щодо збільшення пропускної здатності Сулини.

Ціна простою та накопичення черги

Як пояснила Кононенко, проблема має не стихійний, а системний характер: судна простоюють не через погоду чи технічні несправності, а через вузькі місця в оформленні та лоцманській службі. При ставці в 6–7 тисяч доларів на добу навіть тиждень очікування перетворюється на десятки тисяч доларів збитків по кожному судну, а сукупне навантаження на логістичний ланцюг багаторазово перевищує ці цифри. На цьому тлі накопичення черги стає не просто незручністю, а фактором, який б'є по конкурентоспроможності українського експорту загалом.

Дефіцит лоцманів та робота однієї комісії

Одним із головних обмежень залишається нестача румунських лоцманів: саме вони, а не українські, мають повноваження проводити судна через Сулину. Навіть збільшення їхньої кількості, за оцінкою Кононенко, повністю проблему не вирішить, оскільки в Сулині працює лише одна комісія, що оформлює судна. На одне судно йде не менше години, а в складних випадках — до двох годин. «Якби працювали три-чотири такі комісії, можна було б паралельно оформлювати кілька суден, і черга рухалася б значно швидше», — підкреслила вона.

Непрозора координація служб

Додатковою проблемою експертка назвала непрозору координацію між АМПУ, Адміністрацією Нижнього Дунаю в Галаці та службами в Сулині. Суднові агенти, за її словами, не бачать списків і до останнього моменту не знають, чи отримає конкретне судно лоцмана. Така невизначеність робить неможливим планування та посилює ефект «пробки» на каналі. Кононенко відзначила, що ситуація в значній мірі повторює проблеми 2022 року, хоча з того часу минуло вже чотири роки.

Завдання нового міністра та макроекономічні ставки

В таких умовах одним із першочергових завдань нового міністра розвитку громад і територій Миколи Калашника має стати оперативний діалог з румунською стороною: збільшення кількості лоцманів, запуск кількох паралельних комісій та узгоджений графік усіх залучених служб. Без вирішення цих організаційних питань Сулина не зможе прийняти суттєво більший потік суден і стати повноцінним резервним маршрутом для експорту. На кону — значні макроекономічні втрати: за оцінками Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, якщо морський коридор не відновить роботу в повному обсязі, Україна ризикує втратити близько 10 млрд доларів ВВП, 17 млрд доларів експортного доходу та ще 8,5 млрд доларів податкових надходжень, а понад 30 млн тонн агропродукції не потраплять на світові ринки.