Пшениця — основа раціону мільярдів людей: з неї роблять хліб, швидку лапшу, чапаті та десятки інших продуктів. У 2026 році ця культура опинилася під одночасним тиском одразу кількох факторів: війни, посухи, зростання виробничих витрат та ускладнення транспортних маршрутів. За прогнозами Oxford Economics, світові ціни на продовольство цього року зростуть на 11,8%, а у 2027-му ще на 4,8%, при цьому пшениця в третьому кварталі поточного року може подорожчати на 36% у річному вираженні.

Чорне море як вузьке місце світової торгівлі

Росія та Україна постачають майже 30% світового експорту пшениці, тому удари по портах, судам та експортних об'єктах у Чорному та Азовському морях швидко транслюються на міжнародні ринки. За оцінками Oxford Economics, під загрозою опинилося близько 86 млн тонн річного експорту зерна обох країн — це майже 17% світового експорту зерна. Перемикання на альтернативні маршрути складне: посуха знижує рівень води в Дунаї та зменшує тоннаж суден, атаки хуситів у Червоному морі змушують обходити Південну Африку, а посуха на Рейні та явище Ель-Ніньйо підвищують ризик низького рівня води в Панамському каналі.

Посуха б'є по врожайності в ключових регіонах

Жорстка погода та нестача вологи вже призвели до зниження врожайності в багатьох зернових регіонах. Європейська асоціація зернової торгівлі Coceral знизила прогноз виробництва зерна в ЄС та Великій Британії до 286,6 млн тонн проти 310 млн тонн у 2025 році. Німеччина очікує зниження виробництва на 7%, а в США може бути зафіксований найнижчий урожай пшениці з 1970 року.

Зростання собівартості: паливо та добрива

Фермери стикаються з подорожчанням вхідних ресурсів. За даними Oxford Economics, світові ціни на дизельне паливо у липні зросли на 36% у річному вираженні, а ціни на добрива, за прогнозами, зростуть на 22% на тлі конфлікту з Іраном та перебоїв у Ормузькій протоці, які б'ють по постачанні нафти, газу та сировини для добрив. У таких умовах високі ціни на пшеницю не гарантують зростання прибутку виробників: частина фермерів може скоротити інвестиції в наступний урожай, що подовжить проблеми з постачанням до 2027 року, а посилення Ель-Ніньйо додатково ускладнить перспективи.

Хто постраждає сильніше і коли це відобразиться на полицях

Рекордний урожай минулого року дозволив зберегти світові запаси на відносно високому рівні та мінімізував ризик гострого дефіциту, проте не зупинив зростання цін: м'яка червона пшениця в США подорожчала майже на 25% за перші сім місяців, а за даними ФАО, світові ціни на зерно у липні були на 6,9% вищі, ніж роком раніше. Коливання цін на сировину зазвичай проявляються в роздрібній торгівлі через 6–9 місяців, тому хліб, макарони та інші пшеничні продукти можуть помітно подорожчати вже з початку 2027 року. Особливо вразливі імпортно-залежні економіки: Єгипет закуповує більшу частину пшениці за кордоном у Росії та України, а Бангладеш ризикує змушено купувати американську пшеницю за вищими цінами після зобов'язання збільшити імпорт заради уникнення мит Вашингтона.

Протирічливі дані

У оцінках аналітиків є розбіжність щодо глибини та строків удару. З одного боку, Oxford Economics та ФАО фіксують уже реалізований зростання цін (зерно у липні +6,9% до минулого року, пшениця в США +25% за сім місяців) і прогнозують подальший стрибок пшениці до +36% у третьому кварталі. З іншого боку, частина аналітиків відзначає, що ринок ще не в повній мірі закладе в ціни потенціал затяжної протистояння в Чорному морі, а високі запаси минулого року виступають буфером проти дефіциту. Таким чином, одні дані свідчать про те, що зростання вже відбувається, інші — що пік може виявитися вищим і пізнішим, залежно від динаміки ударів по портах та погоди.

Підсумок такий: запаси минулого року дають ринку тимчасове передих, але саме розвиток ситуації в Чорному морі, погодні умови та собівартість виробництва визначать, як довго цей буфер протримається і наскільки відчутним буде удар по продуктовому кошику у 2027 році.