На тлі триваючого військового конфлікту Україна стикається зі зростаючим тиском на ринок праці, який, за оцінкою демографів, може стати довгостроковою структурною проблемою. В інтерв'ю РБК-Україна старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Олексій Позняк заявив, що ключовим фактором тут є тривалість війни: чим вона довша, тим менше українських громадян, які перебувають за кордоном, будуть готові повернутися додому. За його словами, більшість українських біженців зараз планують залишатися в країнах, які їх прийняли, хоча ці настрої, як зазначає експерт, можуть змінюватися залежно від динаміки ситуації на фронті та всередині країни.
Деміграція як довгостроковий демографічний ризик
Позняк підкреслює, що перебування значної частини населення за кордоном уже сьогодні має відчутні економічні наслідки для України. Експерт прямо пов'язує затяжний характер конфлікту з погіршенням демографічної ситуації: кожен додатковий період війни знижує ймовірність масового повернення і, як наслідок, закріплює втрату робочої сили. Це означає, що навіть при припиненні бойових дій країна не зможе автоматично відновити довоєнний рівень зайнятості — частина трудових ресурсів, за прогнозом дослідника, залишиться за кордоном на невизначений строк.
Дефіцит кадрів уже фіксується на ринку
За словами Позняка, нестача фахівців уже відчувається в багатьох галузях: «Зараз бракує дуже багатьох фахівців у багатьох сферах». При цьому, як зазначає експерт, після завершення війни потреба в працівниках може зрости ще сильніше — насамперед через завдання післявоєнного відновлення та очікувані інвестиції країн-партнерів, які потребуватимуть додаткової робочої сили. «Поки що порівняно з довоєнним у нас є дефіцит на ринку праці», — резюмував він, зазначаючи, що проблема має не тимчасовий, а системний характер.
Звідки Україна буде залучати мігрантів
Компенсаючи нестачу кадрів, Україна, за оцінкою експерта, буде змушена залучати трудових мігрантів із інших країн, однак вибір донорів робочої сили буде обмежений. Позняк прогнозує, що масовий притік піде переважно з економічно бідніших держав — насамперед із країн Азії та Африки. Громадяни багатих країн, за його словами, можуть приїжджати в Україну, але в основному як окремі вузькі фахівці, а не як масова робоча сила. В доступній редакції інтерв'ю експерт також окреслив три основні напрями, які можуть допомогти компенсувати нестачу працівників, однак їхній детальний перелік у наданих матеріалах не розкрито, тому видання не наводить їх переліку, щоб уникнути неточностей.
Політика толерантності як умова інтеграції
Ключовим практичним висновком експерта стає необхідність заздалегідь будувати політику толерантності до мігрантів. Позняк пропонує проводити соціальні кампанії та інформаційні заходи, що пояснюють важливість поваги до представників інших культур, щоб знизити ризики конфліктів на ґрунті культурних відмінностей. Цей тезис узгоджується із ширшим дискурсом про те, що міграція без інтеграції не вирішує проблему дефіциту кадрів, а лише переносить її в соціальну площину.
Контекст: регулятор підтверджує проблеми ринку праці
Оцінка Позняка вписується в загальну картину, яку фіксують і інші учасники ринку. Раніше повідомлялося, що український ринок праці уже зіткнувся з дефіцитом кадрів через війну та виїзд значної кількості громадян за кордон, а після війни потреба в працівниках може ще більше зрости через відновлення економіки. Національний банк України також вказував на структурні проблеми ринку праці, включно з необхідністю коригування рівня зарплат. При цьому, як зазначалося, після початку повномасштабної війни мільйони українців виїхали за кордон, однак нової масової хвилі міграції на поточний момент не фіксують; водночас посилення обстрілів може впливати на рішення людей щодо виїзду та повернення в Україну.
