Восені 2026 року український ринок праці по-перечному залишається дефіцитним, і, за оцінкою експертів, ситуація з кадрами малоймовірно кардинально зміниться в найближчий час. На нестачу працівників одночасно впливають мобілізація, міграційні потоки та глибокі структурні проблеми, які накопичувалися не одне десятиліття. Найгострішим дефіцит є у виробництві, аграрній сфері, будівництві, фармації та логістиці. Про це в бліц-інтерв'ю для РБК-Україна розповіла експертка ринку праці Тетяна Пашкіна.
Дефіцит, який не закінчується: структурні причини
«Оскільки дефіцит кадрів формувалося не одне десятиліття, я вважаю, що кардинально восени картина не зміниться», — констатує Пашкіна. За її словами, ні вища школа, ні державна служба зайнятості у форматі перекваліфікації, ні корпоративні університети не зможуть подолати накопичений розрив між навичками кандидатів та потребами бізнесу за кілька років. Це означає, що кадровий голод у виробничих та вузькопрофесійних сферах супроводжуватиме українську економіку ще не один рік, незалежно від сезонних коливань.
Мобілізація, міграція та демографія: три фактори тиску
Експертка виділяє кілька ключових факторів, які сьогодні найбільше впливають на нестачу працівників. По-перше, мобілізація: «мільйон людей перекинувся з цивільного ринку праці на військовий». Крім того, військова техніка поступово «забирає» спеціалістів з інших виробничих галузей. По-друге, міграція: за оцінкою Пашкіної, міграційний вплив «ми вже дещо подолали» — суспільство звикло до того, що значна частина працездатного населення перебуває за кордоном і малоймовірно повернеться в найближчий час, а можливо, не повернеться взагалі. По-третє, демографія: зменшення кількості молоді на ринку праці поки частково компенсується працівниками зрілого віку, на яких, за словами експертки, «деякі роботодавці не дуже звертають увагу». Втім, саме демографічний фактор, як очікується, стане домінантним у наступні роки.
Де бізнесу найскладніше знайти кадри
Список дефіцитних спеціальностей охоплює практично всі ключові галузі. У виробництві не вистачає працівників на всіх рівнях — від робітників загального профілю до керівників технологічних відділів та головних конструкторів. У аграрній сфері хронічний дефіцит механізаторів, комбайнерів, агрономів та ветеринарів. Фармацевтична галузь, як зазначає експертка, «задихається від нестачі фармацевтів». У будівництві не вистачає кадрів від початківців до архітекторів. У логістиці дефіцитні складальники, грузи та комплектувальники. Таким чином, кадровий голод має не точковий, а системний характер.
Зарплата не завжди вирішує: чому вакансії залишаються відкритими
Один із парадоксів поточного ринку — вакансія може залишатися відкритою навіть при конкурентній оплаті праці. Пашкіна називає кілька причин. Перша — відсутність проїзду: «ніхто не захоче їхати через пів міста, щоб не дотриматися до роботи». Друга — неконкурентні умови при конкурентній зарплаті: незручне розташування (наприклад, підприємство за містом без нормального розвозу), гірший графік, ніж у колег по ринку. Третя — диспропорція зарплатних очікувань у середньому сегменті, хоча, за словами експертки, у більшості випадків роботодавці розуміють, що пів року незакрытий ділянка роботи коштуватиме дорожче, ніж підвищення зарплати, і знаходять компроміс. Якщо ж кандидат не може «продати себе ринку» навіть при адекватних умовах, це, як правило, свідчить про невідповідність його очікувань реальності галузі.
Ринок праці та економіка: розсинхронізація, яка нікуди не дінеться
На запитання про те, наскільки сьогоднішній ринок праці відповідає потребам економіки, що поступово змінюється під впливом війни, експертка відповідає прямо: «Він давно не відповідає. Але що з цим поробиш?» За її словами, не всі роботодавці готові навчати та перенавчати персонал, а самі кандидати не завжди розуміють, навіщо їм змінювати професію. В результаті виникає замкнене коло: бізнес не може знайти потрібних спеціалістів, а працівники не завжди готові або здатні перекваліфікуватися. Експертка підкреслює, що не існує сценарію, за якого все «одразу синхронізується і працює на 100%», і очікує, що в осінній період 2026 року картина залишиться загалом стабільно напруженою, за винятком локальних варіацій, пов'язаних з загостренням бойових дій.
