Український бізнес опинився перед серйозним викликом: «Укрзалізниця» прийняла рішення про підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30%. Це рішення, продиктоване критичною фінансовою ситуацією в перевізнику, загрожує стати каталізатором зростання собівартості продукції для ключових галузей економіки — металургії та агропромислового комплексу.
Уряд ініціював перегляд цін на фоні тривалої блокади чорноморських портів та стрімкого здорожчання альтернативних логістичних маршрутів. Якщо раніше експортні потоки йшли морем, то тепер вони вимушено перенаправляються через західний кордон та Дунай, що саме по собі вже значно збільшує витрати.
Логістична криза та нові витрати
За даними директора Центру транспортних стратегій Сергія Вовка, логістика через західний кордон додає до вартості кожної тонни вантажу близько 50 доларів. Транспортування через Дунай та румунську Констанцу здорожчує процес ще сильніше — на 60–70 доларів за тонну. На цьому тлі рішення Міновідновлення про індексацію тарифів на 30% та уніфікацію цін на перевезення порожніх вагонів стає додатковим ударом по прибутку підприємств.
Для промислових гігантів це означає вимушене зростання собівартості. Найбільший металургійний холдинг «Інтерпайп» оцінює додаткові витрати орієнтовно в 15 доларів на кожну тонну продукції. При цьому компанія підкреслює, що повністю відмовитися від залізничного транспорту не може через ризики безпеки для автотранспорту при вивезенні продукції з таких локацій, як Нікополь.
Метінвест проти: аргументи бізнесу
Представники «Метінвесту» заявляють, що рішення про підвищення тарифів було прийнято без належного аналізу його впливу на економіку країни, попри попередження бізнесу про загрозу зупинки підприємств та скорочення робочих місць. У холдингу вказують на дисбаланс у структурі витрат перевізника: вантажні перевезення «Укрзалізниці» залишаються прибутковими (минулого року вони принесли компанії 5,8 млрд грн прибутку), тоді як збитки пасажирського сегмента досягли близько 20 млрд грн.
Бізнес наполягає: фінансування соціальних пасажирських перевезень не повинно перекладатися на плечі вантажовідправників, які й так працюють в умовах війни та санкційного тиску.
Аграрний сектор на межі збитків
Агросектор також стикнеться погіршенням експортної економіки. За оцінками компанії «ТАС Агро», нові тарифи додадуть близько 5 доларів до вартості транспортування кожної тонни зерна. До кінця року сукупні додаткові витрати великих експортерів вимірюватимуться десятками мільйонів гривень.
Ситуація ускладнюється тим, що за нинішніх закупівельних цін частина виробників зерна вже змушена працювати зі збитком у 20–35 доларів на тонну. Повністю замінити залізницю автотранспортом для масштабних експортних партій технічно неможливо — це обмежує можливості маневру для аграріїв.
Прогнози експертів: втрата ВВП та експортної виручки
В «Укрзалізниці» пояснюють підвищення тарифів необхідністю уникнути операційного дефіциту в 26,3 млрд гривень та чистого збитку в 21,9 млрд гривень до кінця року. Однак прогноз ДП «Укрпромзовнішекспертиза» малює похмуру картину довгострокових наслідків: втрата близько 96 млрд гривень ВВП на рік, скорочення вантажної бази самої «Укрзалізниці» на 27 млн тонн, втрата 2,4 млрд доларів експортної виручки та скорочення бюджетних надходжень на 36 млрд гривень.
Експерти попереджають: подальший тиск на логістику ризикує призвести до скорочення обсягів виробництва, зменшення податкових надходжень та зростання безробіття в ключових промислових та аграрних регіонах.
План на майбутнє: ще одне підвищення?
Нагадаємо, що у червні Мінекономіки оприлюднило проект наказу, яким пропонується з 1 серпня 2026 року підвищити тарифи на вантажні залізничні перевезення на 30%. З січня 2027 року вартість перевезень може зрости ще на 15%. Бізнес вже виступив проти цього кроку, попередивши, що наслідки можуть виявитися гіршими за очікуваний ефект.
Крім того, експерти вважають, що ця ініціатива «Укрзалізниці» може вплинути також на вартість пального в Україні, оскільки логістика пального також залежить від залізничних тарифів.
Отже, підвищення тарифів — це не просто зміна ціни, а системний виклик для всієї економіки України, що вимагає зваженого підходу та пошуку компромісів між фінансовими інтересами перевізника та виживанням реального сектору економіки.
