Український будівельний ринок переживає непростий період адаптації до реалій війни: якщо ще у 2022 році питання захисту мешканців від повітряних ударів сприймалося переважно як завдання держави та військових, то до 2026 року девелопери дедалі активніше шукають інженерні рішення на рівні окремої квартири. Одним із найбільш обговорюваних стала адаптація ізраїльського стандарту MAMAD — персональних кімнат безпеки, вбудованих у житлові приміщення. За даними РБК-Україна, перші укріплені кімнати почали з'являтися в країні ще у 2023–2024 роках, причому точково: у приватних будинках на заході України та в Київській області. Однак масовим трендом у багатоповерхівці «мамади» так і не стали — і причини цього лежать не лише в інженерній складності, а й у регуляторному вакуумі.

Що являє собою український «мамад»

У інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна» СЕО будівельної компанії Perfect Group Олексій Коваль повідомив, що девелопер розробляє кімнати безпеки для пілотного проекту багатоквартирного клубного будинку. За його уточненням у коментарі РБК-Україна, йдеться про внутрішнє приміщення площею 3–4 квадратні метри зі зміцненими залізобетонними конструкціями та власною вентиляцією. Це, по суті, спрощена версія ізраїльського MAMAD, який в оригіналі передбачає броневажкі ставні, вибухостійкі двері та систему фільтрації від хімічних і біологічних загроз — і будівництво якого в Ізраїлі закріплене на законодавчому рівні. В Україні аналогічного закону немає, що й породжує основну проблему.

Економіка: 3–4% націнки та втрата гнучкості планування

За оцінками Perfect Group, інтеграція кімнати безпеки в проєкт здорожчує житло орієнтовно на 3–4%. На перший погляд, це не катастрофічна цифра, однак вона вступає в суперечність із наслідком: суттєво обмежуються можливості подальшої перепланування квартири. Покупець, набуваючи житло із зашитим у конструктив залізобетонним блоком, фактично втрачає частину функціональної гнучкості простору. СЕО та співзасновник архітектурної компанії Archimatika Дмитро Васильєв підкреслює, що монолітний залізобетонний блок перевантажує несучий конструктив усього будинку та помітно здорожчує будівництво, тому інтегрувати таке рішення доцільно лише в проєктах вищого цінового сегменту.

Регуляторний тупик: ГСН не знають, що таке «мамад»

Головним бар'єром для масового впровадження кімнат-сховищ стає невідповідність державним будівельним нормам. Комерційна директорка девелоперської компанії «Інтергал-Буд» Олена Рижова відзначає, що згідно з чинними нормами ГСН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» в нових будинках обов'язково мають бути сховищами або спорудами подвійного призначення. При цьому, як зазначають у ПБГ «Ковальська» в коментарі РБК-Україна, чинні норми не містять поняття «мамад» або «сховища в квартирах». Інженерно інтегрувати зміцнену кімнату з резервною вентиляцією технічно можливо, однак такі рішення не відповідатимуть офіційним вимогам ДБН до захисних споруд. Наслідок прямолінійний: облаштування кімнат-сховищ у квартирах не звільняє забудовника від обов'язку будувати підземне сховище, а лише подвоює капітальні витрати на проєкт.

Від чого «мамад» захищає — і від чого ні

Дмитро Васильєв пояснює, що персональні кімнати безпеки справді мають практичний сенс: вони суттєво скорочують час, необхідний мешканцю для переходу в захищений простір, що критично важливо під час повітряної тривоги. Крім того, таке приміщення здатне врятувати від опосередкованих наслідків удару — уламків скла, віконних рамок, елементів фасаду та внутрішньої оздоблення, які руйнуються під дією вибухової хвилі. Однак від прямого влучання ракети або від руйнування несучих конструкцій будинку 3–4 квадратні метри залізобетону не врятують. Це не сховище в розумінні цивільної оборони, а скоріше буфер проти вторинних руйнувань, і саме цю різницю важливо розуміти потенційним покупцям.

Контекст: підземні паркінги та оновлення норм

Паралельно з дискусією про квартирні «мамади» в Києві набирає обертів інша ініціатива: мешканці Лівобережжя закликали владу облаштувати комунальні підземні паркінги подвійного призначення біля станцій метро. Такі об'єкти могли б використовуватися як сховища, і відповідна петиція, за даними на вересень 2026 року, перебуває на етапі збору голосів. В ширшому регуляторному контексті варто зазначити, що в Україні нещодавно оновили державні будівельні норми для закладів дошкільної освіти — вони почнуть діяти з 1 жовтня 2026 року. Це свідчить про те, що система нормативного регулювання захисту громадян у будівництві продовжує еволюціонувати, але поки не встигає за інженерними ініціативами девелоперів.