Дослідження OLX Нерухомість, опубліковане РБК-Україна, фіксує стійкий парадокс українського житлового ринку: переважна більшість потенційних позичальників формально готові розглядати іпотечний кредит, проте реальний попит залишається пригніченим через сукупність факторів — від воєнних ризиків до високої вартості запозичень. За даними опитування, проведеного у III кварталі 2026 року, лише 37% респондентів розглядали можливість придбати житло в кредит чи розстрочку, тоді як роком раніше цей показник становив 38%. При цьому 21% планують купівлю без залучення кредиту, 17% поки не планують купівлю, 18% не визначилися, а 7% утрималися від відповіді.

Поріг прийнятної ставки: 5% як психологічна межа

Ключовий висновок дослідження стосується цінових очікувань позичальників. Для 90% потенційних кредиторів прийнятна річна ставка не перевищує 5%. При цьому 45% опитаних готові розглядати кредит зі ставкою до 2% річних, а ще 45% — у діапазоні 3–5%. Нижче цього порогу, по суті, не залишається простору: ринок масового іпотечного кредитування в Україні на поточний момент не пропонує таких умов у широкому масштабі, що й пояснює розрив між декларативним інтересом та фактичним попитом.

Що реально спонукає до купівлі: стабільність важливіша за ставку

Коли респондентів запитали, який фактор став би вирішальним для оформлення кредиту на житло, картина виявилася нелінійною. На першому місці — фінансова стабільність: зростання доходу чи отримання стабільної роботи назвали 29% опитаних. Нижчу ставку визначальним фактором вважають лише 17%, надійну державну чи соціальну програму з гарантіями — 15%, поліпшення економічної ситуації — 12%, стабільнішу ситуацію з безпекою — 9%. Зміни в особистому житті могли б стати вирішальними для 7%, а зниження цін на нерухомість — для 5%. Для порівняння: у III кварталі 2025 року нижчі ціни як вирішальний фактор називали 19% респондентів, тобто за рік цей мотив втратив майже вчетверо менше ваги.

Чому українці відмовляються від кредиту: борг і відсотки

Серед тих, хто не розглядає купівлю нерухомості в кредит чи розстрочку, домінує небажання брати на себе боргові зобов'язання — такий варіант обрали 48% опитаних. Ще 45% не хочуть платити відсотки за кредитом, 33% стримують нестабільна економічна ситуація та воєнні ризики, а 28% вважають нинішні умови кредитування занадто невигідними. Таким чином, бар'єром виступає не стільки об'єктивна недоступність продукту, скільки суб'єктивне сприйняття боргового навантаження в умовах невизначеності.

«єОселя»: впізнаваність зростає, задоволеність падає

Державна програма «єОселя» продовжує набирати охоплення: у III кварталі 2026 року про неї знали 80% опитаних, тоді як у IV кварталі 2024 року — 69%. Проте скористалися програмою лише 4% респондентів. Водночас частка тих, хто ще не оформлював кредит за «єОселею», але планує це зробити, зросла з 36% у 2024 році до 47% у III кварталі 2026 року. Намір скористатися програмою висловили 16% усіх потенційних покупців житла, ще 8% розглядають інші кредитні програми, а 13% — придбання нерухомості в розстрочку. При цьому задоволеність умовами програми серед тих, хто вже скористався, знизилася: з 70% у IV кварталі 2024 року до 52% у III кварталі 2025-го та до 50% у III кварталі 2026-го.

Війна та ціни — головні перешкоди на ринку житла

Якщо розглядати не лише кредитування, а купівлю житла загалом, то найчастіше українці називають перешкодою війну та пов'язані з нею ризики — цей фактор обрали 56% респондентів. Майже так само часто згадуються високі ціни на нерухомість (53%). Економічну невизначеність називають 42%, недостатній дохід або відсутність заощаджень — 35%, високі ставки за кредитами — 32%. Нестабільність на ринку праці та ризик втратити роботу стримують 29% опитаних, відсутність доступних кредитних програм або складні умови іпотеки — 21%, більша гнучкість оренди — 18%. Ще 10% зазначають, що у них уже є власне житло, тому купівля поки не актуальна. Серед переваг кредитування респонденти найчастіше називають можливість швидше отримати житло (54%), доступ до пільгових державних програм (44%), фіксовані щомісячні платежі (43%) та можливість зафіксувати платежі в гривні, уникнувши валютного ризику (43%).