Українську гастрономію за кордоном традиційно зводять до невеликого набору впізнаваних символів — борщу, сала, вареників. Водночас у колі професійних кухарів дедалі частіше лунає теза про те, що звичні нам продукти здатні розкритися зовсім інакше в рамках високої кухні. Саме в цьому ключі про потенціал української їжі міркує шеф-кухар Андрій Мацюта, який у інтерв'ю лайфстайл-проєкту «WAVE» (РБК-Україна) назвав один із найнеоціненіших інгредієнтів — і це зовсім не те блюдо, з яким Україну асоціюють за кордоном.

Сіль як неоцінений продукт

Відповідаючи на питання про звичний для українців продукт, у якому він бачить потенціал для ресторану світового рівня, Мацюта обрав, мабуть, найнеочікуваніший варіант. «Є такі продукти. Це сіль — один із них», — заявив шеф. Таким чином, у центрі його уваги опинився не готовий рецепт, а базовий, на перший погляд, елемент будь-якої кухні, який у масовому сприйнятті не асоціюється жодним «українським» продуктом.

Проєкт «Хліб-сіль»

За словами Мацюті, він уже розпочав практичну реалізацію цієї ідеї. «Я зараз якраз займаюся одним зі своїх проєктів, який буде з цим пов'язаний. Хліб-сіль», — розповів шеф. Таким чином, сіль у його концепції виступає не просто приправою, а самостійним героєм гастрономічного проєкту, об'єднаного з хлібом у єдине авторське висловлювання.

Потенціал буденного

Ключовий акцент у словах кухаря — у контрасті між простотою продукту та його прихованим потенціалом. «Сіль у нас реально особлива. Здавалося б, дуже просто. Звісно, є й інші продукти, дуже перспективні, які можна розвивати», — додав Мацюта. Ця логіка типовою для сучасної високої кухні, де цінність дедалі частіше створюється не екзотикою, а глибиною опрацювання звичної сировини та її локальною специфікою.

Контекст: українська гастрономія на світовій арені

Вибір солі як «візитівки» можна розглядати як частину ширшого тренду: українські кухарі прагнуть відійти від стереотипного набору страв і показати, що навіть найбуденніші інгредієнти несуть у собі культурний і смаковий код, гідний презентації на рівні світових ресторанів. У цьому сенсі заява Мацюті — не просто оцінка продукту, а декларація про те, що українська гастрономія має ресурс для розвитку за межами звичних асоціацій.